Выбрать главу

У нього аж голомозина на голові почервоніла. Він завжди переймається, що діти почують. Чоловіки не довіряють шепоту.

Сторінку заплямував попіл від сигари одного з детективів.

Ґрем читав, доки не посутеніло, читав про те, як їхній дочці вирізали мигдалини, про переляк у червні, коли місіс Лідс намацала у себе в грудях ущільнення. («Боже милостивий, діти ще такі маленькі».)

Три сторінки по тому ущільнення виявилось невеличкою доброякісною кістою, що легко видаляється.

Сьогодні по обіді лікар Янович відпустив мене на волю. Ми полишили лікарню й подалися на ставок. Давно вже там не були. Завжди якось часу бракувало. Чарлі припас дві пляшки шампанського на льоду, і ми пили й годували качок, аж доки сонце не сіло. Якийсь час він стояв біля води, повернувшись до мене спиною, і, здається, плакав.

Сюзан сказала, що боялася, аби ми не привезли їй з лікарні ще одного братика. Я вдома!

Ґрем почув, як у спальні дзвонить телефон. Клацання й стугін автовідповідача. «Привіт, це Валері Лідс. Вибачте, наразі я не можу підійти до телефону, але якщо ви лишите своє ім’я та номер після гудка, я вам перетелефоную. Дякую».

Ґрем устиг подумати, що після сигналу залунає голос Кроуфорда, але почув лише протяжне гудіння. На іншому кінці повісили слухавку.

Він уже почув її голос. Тепер йому захотілося її побачити. Ґрем спустився в робочий кабінет.

***

У кишені в нього лежала шпуля з відеоплівкою «Супер 8», що належала Чарльзу Лідсу. За три тижні до смерті Лідс лишив її в місцевій аптеці, звідки її послали на проявку. Він так її й не забрав. Поліцейські знайшли в гаманці Лідса талон і отримали від аптекаря плівку. Детективи переглянули домашнє відео разом із сімейними фотографіями, які були відзняті в той самий час, і не виявили нічого цікавого.

Ґрему хотілося побачити Лідсів живцем. Детективи в поліцейському відділку запропонували Ґрему скористатися їхнім проектором. Але йому треба було подивитися ту плівку в будинку Лідсів. Тож вони неохоче дозволили йому взяти її під розписку з кімнати речових доказів.

Ґрем дістав із шафи екран і проектор, встановив їх і сів до перегляду у велике шкіряне крісло Чарльза Лідса. Відчув під долонею на підлокітнику щось клейке – беручкі відбитки дитячих пальців, на які поналипали ворсинки. Тепер рука Ґрема пахла цукерками.

Коротке, приємне, беззвучне домашнє відео, з фантазією – на відміну від більшості випадків. Починалося воно з собаки, сірого скотчтерʼєра, що спав на килимі в кабінеті. Песик одразу прокинувся від шуму відеокамери, підвів голову й поглянув в об’єктив.

А тоді знов заснув. Швидкий перехід до наступної сцени – собака й досі спить. Раптом тер’єр нашорошив вуха. Скочив і загавкав, камера прослідкувала за ним до кухні. Він підбіг до дверей і зупинився, дожидаючи, дрижачи й метеляючи своїм куцим хвостиком.

Ґрем прикусив нижню губу й теж став чекати. Двері на екрані прочинилися, і зайшла місіс Лідс із продуктовими пакетами. Вона кліпнула, засміялася від несподіванки та поправила вільною рукою своє скуйовджене волосся. Її губи заворушилися, вона зникла з кадру, а за нею увійшли діти з меншими пакунками. Дівчинці було шість, хлопчикам – вісім і десять.

Молодший хлопець, вочевидь, бувалий актор домашніх кінострічок, указав на свої вуха й поворушив ними. Камеру тримали досить високо. Згідно зі звітом патологоанатома, Лідс був сімдесят п’ять дюймів26 заввишки.

Ґрем вирішив, що цей уривок знімали ще на початку весни. Діти були у вітрівках, а шкіра місіс Лідс здавалася блідою. Її тіло в морзі вже було засмагле, з білими плямами від купальника.

Далі пішли коротенькі сцени: хлопці грають у пінг-понг у підвалі, дівчинка, Сюзан, загортає у своїй кімнаті подарунок, зосереджено висолопила язичок до верхньої губи, з чола звисає прядка волосся. Вона прибирає волосся пухкенькою ручкою – так само, як це робила її мати на кухні.

Наступна сцена показує Сюзан у ванні з бульбашками, дівчинка сидить навпочіпки, мов жабенятко. На голові – велика шапочка для купання. Тепер камера розташована нижче, фокус не такий чіткий – ясна річ, що знімає один із братів. Уривок закінчується тим, що Сюзан беззвучно кричить у камеру й затуляє обома руками свої дитячі груди, а шапочка сповзає на очі.

Аби не пасти задніх, містер Лідс також пристеріг місіс Лідс у душі. Шторка у ванній напинається й колишеться, мов завіса перед шкільною виставою. З-за шторки зʼявляється рука місіс Лідс. У руці – велика губка. Сцена закінчується тому, що в об’єктив летить мильна піна.

вернуться

26

190 см.