Марія-Терезія (1862–1933). Ерцгерцогиня Австрійська тощо. Принцеса Тосканська. Разом із своїм чоловіком Штефаном була засновницею польського королівського роду. Мати Вільгельма, Лео, Альбрехта, Ренати, Елеанори та Матильди. Ревна католичка, шанувальниця мистецтв. Подарувала шпиталь і слугувала медсестрою в часі Першої світової війни.
Максимільян (1832–1867). Ерцгерцог Австрійський тощо, згодом імператор Мексики. Командувач і модернізатор габсбурзького флоту. Страчений мексиканськими республіканцями. Брат Франца-Йосифа.
Матильда (1891–1966). Ерцгерцогиня Австрійська тощо, до вимушеного зречення від титулів внаслідок шлюбу із Ольгердом Чарторийським. Третя донька Штефана та Марії-Терезії, сестра Вільгельма. Полька за національністю. Емігрувала до Бразилії під час Другої світової війни.
Ойґен (1863–1954). Ерцгерцог Австрійський тощо. Брат Штефана, дядько Вільгельма. Командувач австрійських сил на Балканах та в Італії в часі Першої світової війни. Покровитель Вільгельма після його повернення до Австрії 1935 року. Меценат мистецтв. Останній Габсбург, що стояв на чолі Ордену Тевтонських рицарів.
Oттo (1912-). Ерцгерцог Австрійський тощо, найстарший син цісаря Карла і цісареви Зіти, спадкоємець габсбурзьких престолів після смерти Карла 1922 року, після досягнення повноліття у 1932 році став головою династії Габсбургів. Державний діяч та автор. Чільник реставраційного руху в Австрії у 1930-х роках, прибічник ідеї Дунайської конфедерації в часи Другої світової війни, після війни виступав за європейську інтеграцію. Член Баварського Християнського Соціального Союзу, депутат Європейського Парламенту.
Отто-Франц (1865–1906). Ерцгерцог Австрійський тощо. Запам’ятався своїми скандалами, в першу чергу, мабуть, тим випадком, коли з’явився у Готелі Захер, маючи на собі лише шаблю і комір Ордену Золотого Руна. У 1890-х роках, після того як Франц-Фердинанд занедужав на туберкульоз, вважався ймовірним спадкоємцем трону. Батько цісаря Карла й дід Отто.
Рената (1888–1935). Ерцгерцогиня Австрійська тощо, до зречення від своїх титулів унаслідок шлюбу з Гієронімом Радзивилом. Друга донька Штефана та Марії-Терези, сестра Вільгельма. За національністю полька.
Рената (1931-). Княжна Альтенбурзька. Друга донька Аліси та Альбрехта. Громадянка Іспанії. Після 1989 року брала участь у позовах щодо права власности на броварню у Живці. Племінниця Вільгельма.
Рудольф (1858–1889). Ерцгерцог Австрійський тощо, син Франца-Йосифа та Єлизавети. До самогубства у Маєрлінгу 1889 року був спадкоємцем габсбурзьких тронів. Письменник, ліберал і приятель інтелектуалів.
Дон Фернандо (1891–1959). Герцог Дуркальський. Побратим Вільгельма у Парижі.
Інфанте Фернандо (1884–1959). Князь Баварський, згодом інфант Іспанський. Дворідний барт Альфонсо та Вільгельма, разом із Вільгельмом учасник фінансових авантур у Мадриді в 1920-х роках.
Франц-Фердинанд (1863–1914). Ерцгерцог Австрійський тощо. У 1890-х роках відвідав Штефана і свою дворідну сестру Марію Терезу на Адріатиці. Кронпринц, загинув від замаху сербських націоналістів у Сараєві. За життя противник війни на Балканах, по смерти — причина початку Першої світової війни.
Франц-Йосиф (1830–1916). Цісар Австрії тощо. Подолав національні революції 1848 року, невдалий абсолютист, згодом натхненник конституційної реформи, прагматик у національних питаннях. Зберіг монархію у часи, коли національні об’єднання міняли європейську геополітику. Чоловік Єлизавети, батько Рудольфа. Вочевидь підтримував українське покликання Вільгельма.
Фрідріх (1856–1936). Ерцгерцог Австрійський тощо. Брат Штефана, дядько Вільгельма. Головнокомандувач австрійських сил під час Першої світової війни, до 1916 року.
Штефан (1860–1933). Ерцгерцог Австрійський тощо. Морський офіцер, автомобільний ентузіаст, художник, моряк, кандидат польський трон, який уже не існував, засновник польської королівської родини, власник живецької броварні і пов’язаного з нею маєтку. Чоловік Марії-Терези, батько Альбрехта, Елеанори, Матильди, Ренати, Лео та Вільгельма.
ПОДРУГИ ТА РОДИЧІ ГАБСБУРГІВ
Анкаркруна, Аліса (1889–1985). 1949 року стала княжною Альтенбурзькою. Дружина Альбрехта, мати Карла-Штефана, Марії-Кристини, Ренати і Йоахима Бадені. Патріотично налаштована полька з польської гілки Габсбургів, із походження шведка. Діячка польського підпілля, авторка мемуару Княжна і партизанка.
Бадені, Йоахим (1912—). Польський богослов. Народився Казимиром Бадені, син Аліси Анкаркруни та її першого чоловіка Людвика Бадені. Зростав у східній Галичині, а потім, після Алісиного шлюбу з Альбрехтом, у Живці, разом зі своїми напівкровними Карпом Штефаном, Маріею-Кристиною та Ренатою. Був солдатом у польському війську в часі Другої світової війни, перш ніж 1943 року прийняв обітницю монаха-домініканця. Повернувся до комуністичної Польщі студіювати богослов’я. Автор мемуару, що згадує польських Габсбурґів. Після 1989 року брав участь у позовах щодо права власности на броварню у Живці.