Выбрать главу

1916 Смерть Франца-Йосифа, Карл посідає трон Проголошення Королівства Польського

1917 Большевицька революція, падіння Російської імперії

1918 Визнання Української Народної Республіки

Австро-німецька окупація України

Вільгельм в Україні

Австрійська, Польська, Чехословацька, Західноукраїнська республіки

Розпад Габсбурзької монархії

1919 Знищення Західноукраїнської Народної Республіки

1919–1923 Паризькі мирні угоди

1921 Знищення Української Народної Республіки Публічний розрив стосунків між Штефаном та Вільгельмом

Штефан стає громадянином Польщі, зберігає маєток

Вільгельм у Білому Інтернаціоналі

1922 Муссоліні бере владу в Італії

Альфонсо дає Габсбургам прихисток у Іспанії

1922–1926 Вільгельм в Іспанії

1926–1935 Вільгельм у Франції

1931 Іспанія стає республікою, Альфонсо покидає країну

1932 Отто досягає повноліття, початок реставраційної політики

1932–1933 Голод у совєтській Україні

1933 Гітлер бере владу в Німеччині Смерть Штефана та Марії-Терези Розпуск австрійського парламенту, створення Фронту Батьківщини

1934 Поразка соціал-демократів у Австрії

Невдала спроба нацистського перевороту в Австрії

Створення Народного Фронту в Парижі

1935 Суд над Вільгельмом і Полєтт

1935–1947 Вільгельм в Австрії

1936 Союз Німеччини та Італії, Італія покидає Австрію

1936–1939 Громадянська війна в Іспанії

1937–1938 Великий Терор у Совєтському Союзі

1938 Аншлюс, знищення Австрії

Kristallnacht, погроми

1939 Пакт про ненапад між нацистською Німеччиною та Совєтським Союзом

Німецьке та совєтське вторгнення у Польщу Німці заарештовують Альбрехта

1939–1940 Німеччина націоналізує власність Габсбургів

Німецькі виселення поляків та євреїв

1941 Німецьке вторгнення в Совєтський Союз

1941–1945 Голокост європейських євреїв

1943–1947 Етнічні чистки поляків та українців

1944–1947 Вільгельм займається шпіонажем

1945 Польща захоплює маєтки Габсбургів

1945–1948 Комуністи захоплюють владу у Східній Європі

1945–1955 Чотиридержавна окупація Австрії

1947 Совєти заарештовують Вільгельма

1948 Смерть Вільгельма у Совєтській Україні

1951 Смерть Альбрехта в Швеції

Европейська Спільнота Вугілля та Сталі

1953 Смерть Сталіна

1957 Римський договір

1979–1999 Отто виконує повноваження депутата Европейського Парламенту

1980–1981 Рух Солідарність у Польщі

1985–1991 Горбачов при владі у Совєтському Союзі

1986 Вступ Іспанії до Європейського Союзу

1989 Революції у східній Европі

1990–1999 Війни в Югославії

1991 Розпад Совєтського Союзу

1991 Українська незалежність

1991–2005 Судові позови щодо Живецької броварні

1995 Вступ Австрії до Європейського Союзу

2004 Вступ Польщі до Європейського Союзу Помаранчева Революція в Україні

Заввага щодо термінів та мов

Не існує чіткої і стислої назви імперії, про яку йдеться у цій книжці. До 1804 року Габсбурги не мали збірної назви для своїх європейських володінь. Між 1804 і 1867 роками ці землі були відомі як «Австрійська імперія». Між 1867 і 1918 роками це державне утворення називалося «Австро-Угорщиною». Я запроваджую щодо нього термін «Габсбурзька монархія». Термін «Австрія» я зберігаю на позначення невеликої альпійської республіки, що утворилася після обох світових воєн, нинішньої Австрії.

Дезигнат «Австро-Угорщина» є менш доладним, ніж може здаватися. У монархії була угорська половина, але не було австрійської. Офіційною назвою неугорських земель було «землі і королівства, представлені в Імперській Раді». У цій книжці йдеться головно про території, що належали до неугорської частини імперії. Як провінція Істрія, так і Галичина, у яких розгортається значна частина дії, належали до «земель і королівств, представлених в Імперській Раді».

Дослідники Габсбурзької монархії знайомі з німецькими скороченнями, що в період між 1867 і 1918 роками вказували на адміністративну чіткість. Установи імперські, або «kaiserlich», як такі позначала літера «к». Установи угорські були королівськими, а отже, «königlich» — їх теж позначала літера «к». Відтак спільні австро-угорські установи були знані як «К. und k.» — цісарсько-королівські. Саме тому письменник Роберт Музіль прописав дію Людини без властивостей у країні на ім’я Каканія. Можливо це бюрократичне засилля літери «к» пояснює також і те, чому Кафка так ненавидів першу букву свого прізвища. Я уникаю цих варіантів, послуговуючися замість них прикметником «габсбурзький».