По-перше, приготування робить сирі тверді продукти м’якішими і простішими для вживання. Візьмемо, наприклад, картоплю. Це твердий овоч, який після приготування перетворюється на м’яке пюре.
По-друге, приготування робить їжу безпечнішою. Іноді їжа містить мікроби, через які ми можемо захворіти. Тим не менш більшості з цих мікробів не подобаються високі температури. Приготування вбиває мікробів, і вони не можуть зашкодити нам.
По-третє – і це найбільш захопливий ефект для кухаря типу мене, – приготування може перетворити їжу на щось, що має чудовий вигляд, добре пахне і смакує.
Вогонь змінює все, чого торкається. (Згадайте, як деревина або вугілля перетворюється на попіл у вогні. Згадайте, як поступово тануть свічки.) Вогонь не тільки робить текстуру їжі кращою, він розкладає продукти на частинки, сповнені чудового аромату, і поєднує різні частинки, щоб створити нові аромати. Ковбаса стає рум’яною, соковитою і смачною. Бліда крапля тіста перетворюється на прекрасний буханець хліба, який можна приготувати знову, створивши хрусткий, смачний шматочок тосту на сніданок.
Я готую ще з дитинства, і для мене це досі свого роду магія. Так дивовижно – спостерігати, як це відбувається, і навіть краще – їсти результати.
Як займатися спортом після програшу?
По-перше, важливо знати, що кожен у чомусь програє, і, власне, це нормально – програти матч або спортивні перегони. Я виграв не всі свої легкоатлетичні перегони. У початковій школі я не завжди вигравав, але любив брати участь у перегонах і завжди наполегливо намагався бути кращим у кожному наступному змаганні.
У першому важливому забігу, у якому я взяв участь у дванадцять років, я посів друге місце. Я був розчарований, але це додало мені рішучості добитися кращого результату наступного разу – тому що я хотів виграти. Відчувати розчарування також нормально, тому що це означає, що ти справді хочеш добитися кращого результату.
Пам’ятай, якщо ти не виграєш, це не завжди невдача. Набагато важливіше – ставити перед собою цілі. Перед забігом або тренуванням я сідав зі своїм тренером, і ми записували мету: або час, за який я збирався добігти, або як я збирався бігти. Не важливо, скільки людей приходило переді мною. Якщо я досягав мети, яку ми з тренером поставили, – це вже було добре.
Якщо зосередити увагу на своїй меті, щоразу результати будуть кращими.
Важливо також знати, що коли хочеш взяти учать у перегонах або матчі, які ти або твоя команда легко виграєте, ви повинні кинути собі виклик і використати це як тест, щоб бути кращими наступного разу, коли буде сильніша конкуренція.
Перемогу не здобудеш відразу. Потрібно наполегливо практикуватися, і не забувай також робити те, що не подобається. Наприклад, коли я займався легкою атлетикою, я мав робити багато різних набридливих вправ. Але я знав, що ці вправи потім допоможуть мені бігти швидше. Програєш лише тоді, коли не викладаєшся на всі сто відсотків на тренуванні і на змаганнях.
Однак найважливіше – не забувати насолоджуватися спортом, адже саме тому ти завойовуєш перше місце!
Чому ми ходимо в туалет?
Ну я йду, коли хочу піти, і іноді це бажання абсолютно відчайдушне.
Тобі треба пі-пі і ка-ка з різних причин. Тобі треба пі-пі, коли сечовий міхур наповнюється. Твій сечовий міхур схожий на гнучкий мішок шкіри всередині нижньої частини живота. Пі-пі – сеча – збирається в сечовому міхурі і заповнює його, як повітряну кулю заповнює повітря, якщо в неї дути.
Коли сечовий міхур майже повний, він посилає в мозок попереджувальний сигнал, що змушує тебе хотіти пі-пі. Міхур ніби замкнений за допомогою еластичного кільця, яке називається сфінктер. Сфінктер схожий на тугу гумку навколо шийки повітряної кульки. Коли ти йдеш до туалету, можна розслабитися і дати кільцю відкритися, щоб сеча могла виливатися.
Для того щоб збудувати і відремонтувати м’язи тіла, ти повинен щодня їсти білок. Він міститься в яйцях, молоці, рибі, м’ясі, сирі, бобах. Організм розщеплює білок у цих продуктах і будує свій власний білок, майже як конструктор «Лего». Усі ці білки містять елемент під назвою азот, якого потребують м’язи.
Проблема в тому, що треба з’їсти забагато, щоб переконатися, що азоту достатньо, а надлишок азоту трохи отруйний, тому необхідно його позбутися. Тіло робить це, відправляючи його в печінку, де він перетворюється на речовину, яка називається сечовина. Ти п’єш воду, і сечовина змивається до твоїх нирок із потоку крові. Нирки фільтрують усі хімічні речовини, переробляють їх і залишають сечовину, розчинену у воді, тобто сечу.