Выбрать главу

Він поклав на стіл свій олівець, вимкнув промінь світла, зняв з її щоки сітчастий диск.

— Ви — андроїд, — сказав він. — Це висновок за результатами тесту, — поінформував він її — чи радше його, себто андроїда, — а також Елдона Роузена, який дивився тепер на нього болісно-тривожно; обличчя старого скривилося, а тоді буквально за якусь мить, немов пластмасове, швидко набрало сердито-занепокоєного вигляду.

— Адже так? — запитав Рік.

Жодної відповіді від обох Роузенів.

— Послухайте, — розсудливо проговорив Рік, — між нами нема конфлікту інтересів; для мене дуже важливо, щоб тест Войґта-Кампфа давав достовірні результати, і для вас це також дуже важливо.

— Вона не андроїд, — зронив старий Роузен.

— Я в це не вірю, — відрубав Рік.

— А навіщо йому брехати? — в’їдливо запитала Рейчел у Ріка. — Якби нам треба було вас конче обдурити, то ми б таки знайшли спосіб, як це зробити.

— Наполягаю на проведенні аналізу кісткового мозку, — провадив Рік. — Тільки за допомогою біохімічного аналізу можна остаточно з’ясувати, чи ви андроїд, а чи людина; звісно, процедура повільна і болісна, але...

— На законних підставах, — сказала Рейчел, — мене не можливо змусити пройти аналіз кісткового мозку. У таких випадках вже зареєстровані судові рішення; свідчення проти самого себе. Тим паче, у випадку живої людини, а не тіла деактивованого андроїда, аналіз забере багато часу. Ваш триклятий тест Войґта-Кампфа спрацьовує за рахунок спеціалів; їх потрібно постійно перевіряти, а поки уряд це робив, то ви в управлінні поліції протягнули той тест Войґта-Кампфа. Але в одному ви все ж таки маєте рацію — тестування закінчилося.

Вона підвелася, відійшла на кілька кроків і стояла до нього спиною, притиснувши руки до стегон.

— Суть не в законності проведення аналізу кісткового мозку, — промовив захриплим голосом Елдон Роузен. — Суть у тому, що ваш тест на емпатію виявився абсолютно недостовірним щодо моєї племінниці. І я можу навіть пояснити, чому за результатами тесту ви вважаєте, що вона — андроїд. Рейчел виросла на борту «Саландера-3». Вона там народилася; провела на космічному кораблі чотирнадцять зі своїх вісімнадцяти років, всі знання вона черпала з бібліотеки на магнітних стрічках, а також із того, що дев’ятеро інших дорослих членів екіпажу розповідали про Землю. Отже, як вам це, мабуть, добре відомо, корабель повернувся на Землю, здолавши перед тим одну шосту шляху до Проксими. В іншому разі Рейчел ніколи б не побачила Землі, ну, хіба що в похилому віці.

— А ви б і мене деактивували, — кинула Рейчел через плече. — Аякже, мене б убили, щойно я потрапила б до рук поліції. Про своє невеселе становище я дізналася ще чотири роки тому, одразу після прибуття на Землю і вже не вперше проходжу тест Войґта-Кампфа. Фактично я рідко коли покидаю стіни цього будинку; це величезний ризик, скрізь поліцейські блокпости, скрізь летючі патрулі, що хапають незареєстрованих спеціалів.

— І андроїдів, — додав Елдон Роузен. — Але влада про це нікому не розповідає; навіщо комусь знати, що на Землі є андроїди і що вони живуть серед людей.

— Я думаю, ви помиляєтесь, — сказав Рік. — Думаю, різноманітні поліцейські управління тут та в Радянському Союзі їх уже давно повиловлювали. Населення тепер досить малочисельне; кожен мешканець рано чи пізно неодмінно наразиться на випадковий блокпост, — принаймні таким був задум.

— Які ви маєте приписи, — запитав Елдон Роузен, — у разі помилкової ідентифікації людини як андроїда?

— Це справа управління, — Рік почав складати приладдя у портфель; обидва Роузени спостерігали за ним мовчки. — Маю наказ, — додав він, — скасувати тестування в разі його провалу, що я і роблю. Після першої невдачі немає сенсу провадити його далі, — він клацнув замками, застебнувши портфель.

— Але ж ми легко могли ввести вас в оману, — сказала Рейчел. — Ніщо не змушувало нас розповідати вам про помилку щодо мене. А також щодо дев’яти інших вибраних нами об’єктів, — вона енергійно жестикулювала. — Ми просто вирішили переконатися в достовірності вашого тестування.

— Мені слід було наполягти на наданні списку об’єктів тестування ще до проведення тесту, — заявив Рік. — У запечатаних сургучем конвертах. Тоді я зміг би їх зіставити з власними результатами. Адже повинна бути відповідність.

«А тепер я бачу, — думав Рік, — що відповідності немає. Браєнт мав слушність. Дякувати богові, що я не вирушив на полювання, озброївшись результатами такого тестування».

— Я побоювався, що саме на цьому ви і наполягатимете, — промовив Елдон Роузен. Він поглянув на Рейчел, яка також кивала головою.— Ми обговорювали і такий розвиток подій, — видихнув Елдон з полегшенням.

— Вся проблема, — пояснював Рік, — полягає у засадах вашої виробничої діяльності, містере Роузен. Адже ніхто не змушував вашу корпорацію розробляти настільки розумні моделі гуманоїдних роботів, щоб...

— Ми створили те, на що є попит у колоніях, — сказав Елдон Роузен. Ми просувалися відповідно до випробуваного часом принципу, що лежить в основі всього підприємництва. Якби наша фірма не створила настільки передових гуманоїдів, то їх би створили інші фірми нашої галузі. Ми повного мірою усвідомлювали ризик, який брали на себе, коли розробляли мозок «Нексус-6». Але неспроможність вашого тесту Войґта-Кампфа була виявлена ще до появи нашого андроїда. Ну, якби ви не змогли ідентифікувати андроїда «Нексус-6» як андроїда, якби ви помилилися і класифікували б його як людину, але ж трапилося не так, — його голос став жорстким і колючо-пронизливим. — Ваше поліцейське управління — та й інші також — мабуть, деактивували — таки напевне, що деактивували — багатьох людей із недорозвиненою емпатичною здатністю, як, наприклад, моя ні в чому не винна племінниця. Це вашому становищу, містере Декард, з погляду моралі, не позаздриш. Не нашому.

— Іншими словами, — відрубав різко Рік, — ви не надасте мені можливості провести тест на жодному андроїді з мозком «Нексус-6». Ваші люди завбачливо підсунули мені оцю дівчину-шизофреника з роздвоєною психікою.

«І достовірність мого тесту, — він це добре усвідомлював, — тепер розбита уже вщент. Мені в жодному разі не варто було на це погоджуватись,— сказав він собі подумки.— Але тепер уже занадто пізно».

— Ми вас розуміємо, містере Декард, — промовила Рейчел Роузен тихим і розсудливим голосом; вона повернулася до нього й усміхнулася.

Навіть тепер він не міг збагнути, як «Корпорації Роузен» вдалося заманити його у свою пастку і до того ж зробити це дуже легко та невимушено. «Професіонали», — подумав він. Гігантська корпорація, величезний досвід. По суті, вона володіє колективним розумом. А Елдон і Рейчел Роузени лише речники цієї корпорації. Його помилка, очевидно, полягала в тому, що він розглядав їх виключно як окремих людей. Більше він такої помилки не припуститься.

— Вашому начальнику містерові Браєнту, — сказав Елдон Роузен, — буде неймовірно важко зрозуміти, як це ви примудрилися провалити тест ще до його початку, — він показав на стелю, і Рік побачив там лінзи відеокамер. Його недоладна помилка у веденні справи з Роузенами вже записана на відеоплівку.

— Думаю, тепер нам ліпше, — провадив Елдон, — посидіти і... — він жестикулював дуже ввічливо. — Можемо домовитися, містере Декард. Жодних причин для хвилювання. «Нексус-6» — це доконаний факт; ми в «Корпорації Роузен» це визнаємо, і, думаю, ви також.

Рейчел, прихилившись до Ріка, запитала:

— Ви хотіли б мати сову, правда ж?

— Сумніваюся, що колись зароблю на сову, — але він добре розумів, до чого вона хилить; він добре усвідомлював, про що хоче домовитися з ним «Корпорація Роузен». Його внутрішнє напруження досягло критичних меж; воно неквапно вибухало в найпотаємніших закутках його тіла. Напруження поширювалося, і от воно охопило його всього і затьмарило усвідомлення того, що відбувається.

— Але, — промовив Елдон Роузен, — вам все ж таки дуже хочеться мати сову, — він поглянув запитально на племінницю. — Думаю, містер Декард не до кінця розуміє про що йдеться.

— Усе він чудово розуміє, — заперечила Рейчел. — Він знає, до чого ми ведемо. Хіба не так, містере Декард? — вона знову нахилилася до нього, але цього разу ще ближче; так що тепер він уже відчував запах її ніжних парфумів і ледь не тепло її тіла. — По суті, ви вже домоглися свого, містере Декард. По суті, сова вже ваша.