Чинність і дія кримінального закону в часі

Уявляється, що застосування в Україні таких приписів не є можливим, оскільки вони більш вузько, аніж колізійні приписи актів національного законодавства (Конституції України і КК України) визначають коло законів, що мають зворотну дію.

Отже, за формою колізійний припис, який є формальною підставою зворотної дії кримінального закону в часі становить на сьогодні в України частину тексту і КК України, і Конституції України, що є виправданим і не може розцінюватися як дуалізм у регулюванні цього питання. Звертає на себе увагу лише те, що визначення кола законів, які мають зворотну дію, у Конституції України і в КК України законодавець оформлює по-різному. Якщо в Конституції встановлюється загальний принцип “закон зворотної дії немає” і лише як виключення з цього принципу надається зворотна дія закону, що скасовує або пом’якшує відповідальність особи, то в КК України ні загальний принцип, ні виключення з нього не встановлюються, а просто називаються методом перерахування закони, які мають зворотну дію в часі, і закони, які такої дії не мають.

Уявляється, що доля раціоналізму є і в тій, і в іншій формі виразу темпорального колізійного припису. Встановлення загального принципу “закон зворотної дії не має”, який “створений духом новітнього права, що повстало проти жорсткого, пристрасного, повного свавілля та образи для почуття справедливості звичаю видавати більш сурові закони для більш сурової кари вже вчинених дій, що нерідко практикувалося у попередні роки”[657], є важливою політико-правовою гарантією непорушності прав і свобод людини, є, як відзначив в одному зі своїх рішень Конституційний Суд України, гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави[658]. Тому використання цієї формули в Конституції, яка сама по собі є не лише нормативно-правовим актом, а й політичним документом, є цілком виправданим.

Що ж до оформлення темпорального колізійного припису в кримінальному законі, то не можна погодитися з позицією тих правознавців, які пропонують вжити такий же спосіб, як і в Конституції: проголосити основним принципом незворотність дії закону в часі, і виключенням з нього – зворотну дію[659]. Очевидно, що і пряма, і зворотна дія є самостійними видами дії кримінального закону в часі, які різняться за своїми підставами. Тому не можна стверджувати, що якась з них є загальним принципом, а якась виключенням. Точно так же, як принципом законодавчої системи України є пряма дія будь-якого закону, таким же принципом є й зворотна дія окремих видів законів. При цьому “принциповість” зворотної дії законів, що скасовують або пом’якшують відповідальність особи, не менша, ніж “принциповість” прямої дії будь-якого закону.

Саме тому, форму вираження темпорального колізійного припису у кримінальному законі України, яка полягає у вичерпному перерахуванні законів, які мають зворотну дію, і законів, які такої дії не мають, слід визнати більш раціональною, аніж форму вираження цього припису як виключення з принципу прямої дії закону в часі, що застосовується у кримінальних законах деяких зарубіжних країн. Наприклад, у статті 2 КК Алжиру, статті 6 КК Японії[660], § 61 КК Австрії[661], частині 2 статті 2 КК Швейцарії[662], пункті 1 § 3 КК Данії[663] в різній редакційній формі встановлено, що закон не має зворотної дії, крім випадків, коли він менш суровий[664].

4.3.2. Спеціальна вказівка законодавця

657

Кистяковскій А.θ. Элементарный учебникъ общаго уголовнаго права с подробнымъ изложеніемъ началъ русскаго уголовнага законодательства. – К.: Изданіе Книгопродавца-Издателя Ф.А. Іогансона, 1891. С. 178.

658

У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки): Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43. – Ст. 1933.

659

Див., наприклад: Бахрах Д.Н. Действие правовой нормы во времени // Советское государство и право. – 1991. – № 2. – С. 19; Ковалев М.И. Советское уголовное право: Курс лекций. Выпуск 2. Советский уголовный закон. – Свердловск: Свердловский юридический институт, 1974. С. 118; Коняхин В.П. Нормы Общей части УК РСФСР: содержание, виды, функции: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. – М.: ИГП АН СССР, 1985. С. 6.

660

Див.: Уголовный кодекс Японии / Под ред. и с предисл. А.И. Коробеева; Пер. с япон. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 2000. С. 15.

661

Див.: Уголовный кодекс Австрии / Пер. с нем. А.В. Серебренниковой. – М.: МАКС Пресс, 2001. С. 42.

662

Див.: Уголовный кодекс Швейцарии / Пер. с нем. А.В. Серебренниковой. Науч. ред. Н.Ф. Кузнецова.  – М.: Зерцало, 2000. С. 5.

663

Див.: Уголовный кодекс Дании / Пер. С.С. Беляева, А. Рогачева. Науч. ред. С.С. Беляев. – М.: Московский гос. ун-т, 2001. С. 14. Цікаво відзначити, що колізійний припис КК Данії надає зворотної дії не всім більш м’яким кримінальним законам, а лише тим, прийняття яких зумовлене “зовнішніми обставинами, що не відносяться до вини”. В разі ж скасування попереднього закону з підстав “що відносяться до вини”, він відповідно до пункту 2 § 3 КК Данії продовжує застосовуватися до особи, яка вчинила злочин.

664

Див.: Лихачев В.А. Уголовное право в освободившихся странах (сравнительное исследование). – М.: Наука, 1988. С. 17.