* * *
— Він заплатить за всі наслідки, — промовила Сусанна. — Це добра прикмета, а я вірю в такі речі, — і ipso facto[152] схопилася за тюбик клею і махнула ножицями.
— Що це в біса таке? — суворо запитав Патрісіо, вважаючи, що він зобов’язаний наглядати за гарячковим вирізанням і наклеюванням, бо Сусанна не встигала давати раду несподіваним внескам Ередіа, Ґомеса і Маркоса, що віддавали останнє, щоб тільки збагатити читанку для Мануеля.
— Що саме? — перепитала Сусанна, не звернувши уваги на запитання серед такого достатку небесної манни.
— Оце паскудство, — відповів Патрісіо, показавши
— Це я запропонував, — сказав той, ти знаєш, що досі аж ніяк не вирізнявся своїми усними внесками, — і то тільки на те, щоб бачили, які словесні скарби нас змушують ковтати цієї миті кілька громадян однієї держави, ставши на березі нерухомої річки.
Далі йшов досить бурхливий діалог, який інколи уривали слова parlez plus bas, nom d’un chien[153], бо Ролан абсолютно не розумів, що там сталося sub aespecie bonaerensis[154], лукава усмішка Маркоса й Патрісіо, що прочитали вирізку й заходилися soto voce[155] обговорювати пушок і каландрований нейлон, уже не кажучи про територію двох площ, що найдужче тішило того, ти знаєш, і тому над питанням про властивий йому розум спалахнув тривожний ореол. Тільки бідолашна Сусанна не розуміла причин такої безсоромної інтерполяції, і то такою мірою, що жбурнула вирізку в обличчя того, ти знаєш, тож він з великим спокоєм був змушений зауважити, що його внесок має суто семантичний характер, щоб Мануель змалку навчився захищатися від рекламного цькування, яке полегшує інші форми цькування з дистанційним керуванням, і т. ін., усі засперечалися, треба клеїти вирізку чи ні, як раптом Патрісіо дістав іншу вирізку й передав її Сусанні, спершу підморгнувши тому, ти знаєш. Ой ні, вихопилось у Сусанни, злочин гомосексуалістів, і ти ще запитуєш, чи можна таке помістити в Мануелеву читанку. Авжеж, люба, відповів Патрісіо, на превелику втіху того, ти знаєш, що прочитав вирізку за діагональною системою Джона Ф. Кеннеді за сорок секунд і три десятих, хай йому грець, але що це ви робите, роздратовано прошепотів Люсьєн Верней, пенсіонери ввижалися йому в кожному вікні, розмовляємо про семантику, відповів той, ти знаєш, розсміявшись до сліз, Сусанна повинна усвідомити, що повідомлень про викуп і звільнення в’язнів не досить, якщо їх не супроводять паралельні й додаткові вирізки, Мануель колись буде дякувати за них, запевняю тебе.
— Твоя правда, — погодився Патрісіо, крім того, в цій вирізці, яку, власне, я взяв у Фернандо, бо, відколи запахло смаленим, він попросив нас берегти її, є не тільки лінгвістична інструкція, а й, друже, купа латиноамериканських скорбот, список неподобств, які треба ліквідувати. Наклей її, Сусанно, наклей зі сльозами, ми ще далекі від того дня, коли такі вирізки видаватимуться черепом неандертальця або чимсь у такому дусі, це вино б’є мені в голову.
Покірна і слухняна, Сусанна взяла тюбик клею, і ось
— Цікаво, — сказав Патрісіо Маркосу, — ця ніч не така, як я думав, і навіть Цабе ми схопили не так. Усе відбулося просто по-іншому, і, Сусанніто, добре, що в Мануелевій читанці ти клеїш статті, які не мають нічого спільного з тим, що ти уявляла собі, коли купувала цей синій зошит на вулиці Севр.
— Ти романтик, — усміхнувся Ередіа, — але і я, як бути щирим, уявляв це собі як яскравий кольоровий фільм про шпигунів і сутички, а тепер, бачиш, кожен вирізає фігурки у світлі свічки, хоча, зрозуміло, фільм ще не скінчився. А тим часом, щоб дати Мануелеві щось серйозне, я дарую тобі оцю статтю і не приховую: якби ти переклав її оцим французам, що всидіти не можуть, ти б найбільше втішив мене цього дня, коли я маю таке враження, ніби мене каменували.
— Але тут є дві колонки з дрібним шрифтом, — поскаржилася Сусанна, — а при такому тьмяному світлі, як тут… Гаразд, ідеться про звільнення бразильського консула, якого викрали тупамарос, трансльовані по радіо й телебаченню прохання його дружини і невтішний хор гуманістичних жаб, обурених, що політичні організації вдаються до викрадень із метою домогтися звільнення політв’язнів, — проказала Сусанна суворим голосом учительки, що дійшла до найскладнішої теореми, —