До речі, деякі з цих достойностей досить швидко стали очевидними. Арчі мав уроджений нюх до рангів, у всі часи таких важливих у Вашингтоні. Трохи підучившись, він засвоїв усі тонкощі етикету, а його природний такт зробив решту: Арчі завжди пам’ятав прізвища людей, умів слухати й мав талант поважно вести розмови, які нікого не компрометували. Так він став для Елізабет Хоуп головним козирем, коли вона знову почала влаштовувати прийоми в Білому домі.
Слід сказати, що при Бедфорд прийоми перетворилися на просто-таки огидні карнавали. Оскільки чоловіків на них не допускали, то «одиначки» компенсували відсутність «ненависних самців» мужніми захопленнями, що вельми псували їхні манери. В них виробилася звичка на обідах у Білому домі надто багато пити, розвалюватися в кріслах і виголошувати сороміцькі промови. За свідченням очевидців, серед яких був один С (його взяли в метрдотелі, бо доти він працював у ресторані «Максім»), дехто з жінок, протестуючи по-своєму проти чоловічого лицемірства, «блював і псував за столом повітря».
Само собою зрозуміло, що ніхто з них не дозволив би собі таких вільностей при чоловікові президента Хоуп. Арчі ніколи не виходив за межі своєї ролі, але в ній він виявляв рішучість.
Він не завагався ввічливо, але твердо зауважити одній жінці-міністрові, яка прийшла до Білого дому в джинсах і в пуловері з відгорненим коміром (вони залишилися від її славетного підпільного життя), що в мирні часи такий одяг їй не пасує. Через місяць секретарка Білого дому не посоромилася вжити перед ним грубе слово. Арчі домігся в президента її негайного звільнення й на загальне задоволення замінив її особою куди тактовнішою. Такі його достойності разом із вродою та вишуканістю, з приводу якої люди казали, що Арчі — «найкраще в світі вдягнений чоловік», дуже сприяли його популярності. В ілюстрованих журналах дедалі частіше з’являлися його фотографії з теплими коментарями, а через півроку після одруження Арчі з Елізабет Хоуп його вже називали «першим джентльменом».
Спершу я вбачав у цьому титулі деякий глум, адже він вочевидь перегукувався з колишнім титулом «перша леді». Але Аніта запевнила мене, що журналістки, які так називають Арчі, ставляться до нього з щирим захопленням, навіть із почуттям симпатії.
Зрештою всі ми були дуже раді, що президент Хоуп може спертися на підтримку коханого чоловіка, адже вона опинилася перед украй серйозною ситуацією. В усіх країнах світу, а в Сполучених Штатах особливо, енцефаліт-16 призвів до жахливих спустошень серед чоловічого населення. Колись у Сполучених Штатах, на відміну від Європи, навіть не згадували про проблему народжуваності. Вживши тепер першою формулювання, сповнене історичного відлуння, президент заявила, що віднині «демографічній відбудові» Сполучених Штатів слід надавати цілковитого пріоритету.
Цей вислів був суто американський, і вжиті заходи чи, точніше, ліберальна філософія, з якої вони випливали, помітно відрізнялися від рішень, прийнятих у інших країнах. У Європі, де консервативні звичаї спиралися на вікову традицію, відродження населення вирішили домогтися, заборонивши аборти й гомосексуалізм. Президент Хоуп суворо засудила таку репресивну політику. На її думку, ця політика знову позбавляє кожного індивіда невід’ємного права на власне тіло й примусово ставить на службу державі органи відтворення громадян. Крім того, президент вважала, що застосування протизаплідних засобів та аборти позначаються на демографічній відбудові не дуже негативно, а гомосексуалізм не позначається на ній узагалі. На думку Хоуп, переважна більшість жінок у країні справді бажають мати дітей, і, кинувши до в’язниці незначну меншість тих жінок, які не хочуть дітей, навряд чи можна примусити решту народжувати їх більше. Треба тільки створити такі сприятливі умови й вигоди для жінок, щоб велика родина не була для них гнітючим тягарем або рабством на все життя.
Одну з таких цілей і було поставлено в новому «Кодексі законів про жінку». Прийнятий уже першого року перебування при владі адміністрації Хоуп, він враховував одну історичну особливість: коли пошесть ущухла, жодна американка вже не сиділа вдома; таке поняття, як «housewife»[40], зникло — всі жінки, за винятком пенсіонерок, працювали.
У «Кодексі законів про жінку» було зроблено відповідні висновки з цього стану справ. Відтепер жінка незалежно ні від кого подавала декларацію про власні доходи, сплачувала податки, давала дітям своє прізвище, сама здійснювала законне опікунство над ними до їхнього повноліття. «Кодекс законів про жінку» визнавав лише одного з батьків — матір. Тільки вона отримувала допомогу по багатодітності, користувалася соціальними пільгами й мала надане адміністрацією Хоуп право на значну податкову знижку.