— Він нічого не зрозумів!
Це послаблення місіс Берідж, — даруйте, просто Берідж, — не до вподоби. Вона прицмокує язиком і, дивлячись на Кроуфорд, поважно веде далі:
— Те, що хтось із нас скинув чи носить обручку, не має того значення, яке ви, докторе, в цьому вбачаєте. Я не скинула своєї обручки тому, що в мене розповнів палець.
Знову лунає сміх, але Берідж одразу ж уриває його. Коли настає тиша, я намагаюся захиститись.
— І в цьому виявляється моя непристойна поведінка?
— Ні, — відповідає Берідж. — Це — брак смаку. Містер Берроу вам про це вже сказав, але ви його зауваження не врахували.
— Тоді чому містер Берроу? Хіба це — не старомодно?
— Містер Берроу — управитель. До того ж це не має значення: містер Берроу належить до С.
Така логіка ошелешує мене. Отямившись, я веду далі:
— Повернімося до моєї нібито непристойної поведінки.
— Вона не нібито непристойна, — каже Берідж. — Вона справді непристойна. П’ятого січня ви взяли за руку Джоунс і показали їй, як слід правильно готувати препарат.
На згадку про це білява Джоунс (колишня місіс Джоунс) червоніє і сором’язливо опускає очі, тоді як у неї втуплюються співчутливі погляди.
— А хіба я не повинен був цього робити? — питаю я здивовано.
— Ні.
— Але ж треба було їй пояснити!
— То й пояснюйте. Словами. А до неї не доторкайтесь.
— Aлe ж я не надавав цьому аніякісінького значення!
Берідж дивиться на мене ясними очима, в яких прозирають усі її чесноти.
— Докторе, може, ви й справді свідомо не надали цьому значення. Але Джоунс мала підставу поскаржитися на вас. І я виконала свій обов’язок, передавши її скаргу далі.
Намагаючись надати своєму обличчю якомога байдужішого, позбавленого чоловічих рис виразу, я змірюю поглядом цю діву, на яку так вплинув мій доторк. Раптом у мене виникає враження, ніби ця новітня ера — щось на зразок повернення до вікторіанства. Принаймні на початковій стадії міжстатевих взаємин. Оскільки про останню стадію не може бути й мови. І я скрушно кажу:
— Пробачте мені, Джоунс.
— Дарма, — відповідає та, багровіючи. — Я вже про все забула, докторе.
Моя покірливість справляє добре враження на всіх, крім Берідж. Певно, вона зрозуміла, що моє каяття не таке вже й щире.
Суворо, мов суддя, Берідж провадить:
— Лікарю, я помітила за вами іще одну рису, куди тоншу й непристойнішу. Коли, на вашу думку, можна, ви користуєтеся своїм голосом, поглядом і усмішкою, щоб спокусити нас.
— А я гадав, ви маєте мене за пихату людину!
Берідж переможно заявляє:
— А ви такий і є! То ви пихатий, агресивний і владний, — що с, по суті, брутальним виявом статевої зверхності, то ви кокетуєте, що є вже прихованим виявом тієї самої зверхності.
— Наведіть приклад кокетування.
— А щойно з Кроуфорд. Або тоді, коли ви питали в неї, чи вона вважає вас «різким і владним».
Мені лишається тільки одне: вдавати з себе наївного чоловіка.
— Кроуфорд, ви зрозуміли мою поведінку так само, як і Берідж?
Кроуфорд сміється.
— Ну, звісно, докторе. І вона дуже розважила мене.
— Вона тебе не тільки розважила! — каже Берідж, опаливши Кроуфорд поглядом.
І присоромлена Кроуфорд мовчить, кусаючи губи. Справді, Берідж помічає своїми блакитними очима просто-таки все.
— Ви кокетуєте навіть зі мною, — веде далі звинувачувальним тоном Берідж. — У ту мить, коли я вам казала: «Але ж доповідну написав не доктор Гребел», — ви безсоромно роздивлялися мене, наче звичайнісінький сексуальний об’єкт.
Мені вже вривається терпець, я насилу стримую гнів. Хочеться грубо вилаяти цю Берідж. Але. ні, не слід забувати про свою мету: будь-що домогтися миру з цими неопуританками.
— Помиляєтеся, Берідж, — глухо кажу я. — Ви говорили з запалом, і мені здалося, що такий запал вам дуже до лиця.
— Ви не повинні звертати увагу на мою зовнішність.
— Але як цього досягти? Я вас бачу. Ви ж не примара.
— Ви можете дивитись, не міряючи мене таким поглядом. Доктор Гребел ніколи на мене так не дивиться.
Мені хочеться заскреготати зубами, але я зберігаю спокій.
— Мабуть, у доктора Гребела естетичні почуття розвинені не так, як у мене.
— Хочете сказати, що ви мною милуєтесь? — питає Берідж тоном, сповненим звинувачення, і втуплюється в мене своїми пильними блакитними очима.