Типологія дурнів
Якщо, як визнають психологи, існують різні форми множинного інтелекту, має бути також чимало варіантів дурості… Через нестачу досконаліших досліджень, та й ніяких власне — наука про дурість ще не народилась (і ця книжка готує для неї ґрунт), — можна почати з опису репрезентативних вибірок.
Відсталий
Відсталий, обмежений, невіглас, ідіот, дебіл, баран, причмелений, кретин, тупий, нетяма, кеп, безголовий, вузьколобий, дурноголовий… словник дурості невичерпний. Таке семантичне багатство відображає, без сумніву, відтінки сенсу, різноманіття використання й вплив моди.
Утім, загалом сенс завжди той самий: дурень, з усім різноманіттям формул і метафор, — це той, в кого, як вважають, бракує розуму й обмежений світогляд. Отож дурість завжди визначається відносно якоїсь позиції. Неможливо бути дурнем у собі (коли б усі ними були, ніхто б не міг цього помітити). Іншими словами, дурість вимірюється відносно якоїсь точки відліку, встановленої тим, хто вважає себе вищим.
Рагуль
Рагулі — англійською rednecks або hillbillies — грубі, злі, расисти й егоїсти. Принаймні саме так їх малював Кабю, який їх увічнив. Вони формують лави виборців популістських партій: бо вони дурні, себто не мають політичних роздумів, і послуговуються короткозорими й однобокими аргументами. Вони мислять «квадратно» — усе або чорне, або біле — без відтінків. Вони уперті, тупі, й раціональні аргументи на них не діють: вони не відступаються від своєї думки. Це їхня думка, крапка!
Вони злі, бо напускаються без жодного співчуття на цапів-відбувайлів і невинних жертв: арабів, чорношкірих, узагалі мігрантів.
Вони егоїстичні, бо для них важить тільки одне: їхній добробут, їхній комфорт, їхнє бажання «бабок»…
Але чи існують насправді рагулі як психологічний профіль? Коли так, імовірно, існує органічний зв’язок між глупством (себто низьким розумовим рівнем) і злостивістю (яку треба розуміти як егоїзм і зневагу до інших).
Хіба що цей зв’язок лише кон’юнктурний: бо можна бути дурним і добрим (дивіться «сільський дурник»), так само як водночас злим і розумним. Хіба це не такі власне творці «рагуля», карикатуристи (Кабю, Райзер…) з газети Hara-Kiri, що хотіла бути водночас «дурною і злою»? Ці люди насправді не були дурними (попри те що систематичне карикатурування й кліше звужують розум). А злими були часто.
Універсальний дурень
«Усі вони дурні!» Цей висновок зазвичай проголошують доволі голосно, з ліктями на шинквасі. Але хто ці «всі»? Політики, їхні виборці, чиновники, дилетанти тощо, а в широкому сенсі — всі, бо формула не передбачає нюансів.
Саме такий брак розрізнення в судженні, зарозумілість, з якою особа вивищує себе над людством, привласнюючи право судити решту світу, — це і є доволі певний знак, що перед нами справжній дурень. «Помилці властиво не вважати себе такою», — відзначав Декарт. Це ще більше властиво дурості. Дурень вочевидь не може розпізнати власну дурість. Натомість він встановлює доволі точний критерій для виявлення дурня поблизу. Хоч де ви є, щойно прозвучить гнівна заява: «Усі дурні!» — можете бути певні, що один неподалік.
Штучна дурість
«Комп’ютер — круглий дурень»[22]. Це каже не абихто: Жерар Беррі викладає інформатику в Колеж де Франс. Цей фахівець зі штучного інтелекту упевнено заперечує домисли (необґрунтовані) щодо здатності машин перевершувати людський розум.
Без сумніву, штучний інтелект зробив за останні шістдесят років великий поступ. Без сумніву, машини вміють розпізнавати зображення, перекладати тексти, визначати медичні діагнози. У 2016 році програма AlphaGo компанії DeepMind змогла переграти в ґо одного з найкращих гравців світу. Це досягнення вражає, та при цьому забувають сказати, що AlphaGo вміє тільки одну річ: грати в ґо. Так само як програма Deep Blue, яка виграла у Каспарова в шахи 1996 року — уже понад двадцять років тому. Так звані «розумні» машини засвоюють тільки дуже спеціалізовані навички й переймають їх від свого людського вчителя. Розмови про автономію машин, які «самостійно навчаються», — це міфи: машини не вміють переносити набуті вміння з однієї галузі в іншу, водночас саме такий перенос — один із базових механізмів людського інтелекту. Сила комп’ютерів — у потужній робочій пам’яті й блискавичній обчислювальній здатності.
22
Сроки Entretien dans L’Obs, 26 août 2016. https://www.nouvelobs.com/rue89/rue89-le-grand-entretien/20160826.RUE7684/gerard-berry-l-ordinateurest-completement-con.html.