Чесно кажучи, я сам не до кінця розумію, що я маю на увазі та як цього досягти, але мені здається, що в моїх роздумах таїться щось дуже важливе. Але досить про це.
ПРОСТО ЗРОБИ ЦЕ: ПРИНЦИП 80/20 В УПРАВЛІННІ СТРЕСОМ
Принцип 80/20 застосовують у різних сферах життя. У роздрібних продажах, він набуває змісту «20 % покупців пишуть 80 % скарг», у кримінології — «20 % злочинців здійснюють 80 % злочинів». Можна також сформулювати так «20 % проєктних груп вигадують 80 % нових ідей». Цей принцип показує не точні розрахунки, а нерівномірність результатів причинно-наслідкового зв’язку.
Я би застосував принцип 80/20 до управління стресом: полегшення стресу на 80 % досягається першими 20 % зусиль. Що я маю на увазі? Уявімо, що ви яскравий представник особистості з поведінкою типу «А» — грубий, знервований, вороже налаштований до нещасних людей навколо вас. Хоч скільки б разів ваші друзі та близькі садовили вас на стілець, лагідно дивилися вам в очі, а потім гаркали на вас, щоб ви перестали бути такою скалкою в дупі, якою ви є, ви не змінитеся. І скільки б разів ви не ходили до лікаря з проблемою високого тиску, нічого не зміниться. Зміни відбудуться, тільки якщо ви самі вирішите змінитися і дійсно приймете саме таке рішення, а не плануватимете спробувати змінити всіх людей навколо себе, щоб вони не лізли до вас із проблемою, якої насправді не існує.
Психотерапевти часто стикаються з цією проблемою — уся родина проходить сеанси терапії й відчайдушно намагається примусити когось одного змінити певні свої якості, але цей один просто сидить, похмуро втупившись у статуетку Зіґмунда Фройда на книжковій полиці мозкоправа. Але коли людина щиро прагне змінитися, саме лише старання зробити це творить дива. Наприклад, люди з клінічною депресією почувають себе набагато краще, просто призначивши першу зустріч із терапевтом,— це означає, що вони визнали наявність проблеми, зробили зусилля і вийшли зі стану психомоторної загальмованості; це означає, що вони залишили своє минуле позаду.
Цей принцип має дуже важливе значення для управління стресом. У цьому розділі ми розглядаємо найефективніші способи подолати стрес. Але не божеволійте, намагаючись виявити ідеальний підхід особисто для себе. На певному етапі не так і важливо, який метод управління стресом ви оберете (якщо тільки він не шкодить іншим). Якщо ваш особливий метод послаблення стресу полягає в тому, щоб стояти на перехресті багатолюдних вулиць у тозі і декламувати монологи телепузиків, то ви отримаєте від цього користь просто тому, що ви поставили своїм пріоритетом зміни, що ви можете відмовитися від речей, від яких треба відмовитися для того, щоб виголосити цю промову Тінкі-Вінкі. Не відкладайте практикування свого методу управління стресом до вихідних або до того часу, доки вам не доведеться очікувати відповіді на телефонній лінії протягом 30 секунд. Знайдіть час, щоб робити це майже кожного дня. І якщо це вдасться, ви зробите великий прогрес — можливо, не всі 80 % одразу, але успіхи будуть значними.
ПІДСУМКИ
Що ж ми дізналися?
• Стикнувшись із жахливою ситуацією, яку не можна ні контролювати, ні вирішити, ні запобігти їй, люди, які знаходять у собі сили заперечувати її, мають кращі показники здоров’я. Таке заперечення не тільки дозволяється, воно може бути єдиним способом зберегти нормальний психічний стан; правда та здорова психіка зазвичай нерозривно взаємопов’язані, але не обов’язково в таких ситуаціях. Якщо ж ви маєте менш серйозні проблеми, потрібно мати надію, але раціональну. Сподівайтеся на краще навіть за найбільш стресових обставин, але не відкидайте ймовірності, що справи не налагодяться. Обережно збалансуйте у своїй свідомості ці дві суперечливі думки. Не втрачайте віри у краще і скеровуйте свої емоції в цьому руслі, але разом з тим нехай невелика ваша частинка готується до гіршого.
• Люди, які вміють ефективно боротися зі стресом, прагнуть контролю над стресогенними чинниками, дія яких розгортається в теперішньому часі, але не намагаються контролювати те, що вже відбулося і відійшло в минуле. Вони не намагаються контролювати майбутні події, які неможливо контролювати, і не намагаються полагодити те, що не зламалося або зламалося, але не підлягає ремонту. Якщо перед вами постає величезна стіна стресогенного чинника, буде чудово, якщо знайдеться одне рішення, яке цю стіну повалить. Але часто це буде не одне-єдине рішення, а купа маленьких сходинок, якими можна буде піднятися і перелізти через цю стіну.