• Загалом допомагає знаходження достовірних прогнозів. Але від цих прогнозів немає жодної користі, якщо ви отримуєте їх зарано або запізно, якщо вони взагалі вам непотрібні, або якщо вони самі по собі викликають у вас стрес, або якщо вони розповідають вам інформацію набагато страшнішу, ніж ви хотіли б знати.
• Знайдіть оптимальний для себе спосіб виміщення негативних емоцій і позбавляйтеся їх регулярно. Але цей спосіб не повинен шкодити іншим — ви не повинні викликати появу виразок в інших, щоб уникнути їх самим. Знайомлячись із новим антистресовим методом, проаналізуйте його сутність, зверніть увагу на приховані недоліки. Скептично ставтеся до модних віянь і знайдіть метод, який буде ефективним особисто для вас.
• Дуже важливо знайти джерела соціальної приналежності та підтримки. Навіть у сучасному навіжено індивідуалістичному суспільстві більшість з нас прагне відчувати себе частиною чогось більшого. Але ми не повинні плутати справжню приналежність та підтримку з простим спілкуванням. Людина може почуватися безмежно одинокою у величезному натовпі або ж раптом зрозуміти, що близький друг чи кохана людина виявилася цілковитим незнайомцем для неї. Майте терпіння, більшість людей усе своє життя вчаться бути по-справжньому добрим другом та дружиною або чоловіком.
Деякі з цих ідей перегукуються з відомою молитвою Рейнолда Нібура, яку взяли собі на озброєння товариства анонімних алкоголіків:
Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від іншого.
Майте мудрість правильно використовувати свої сили у боротьбі. А коли розставили, майте гнучкість та витримку дотримуватися обраних стратегій боротьби. Доречною тут буде настанова, яку я колись почув на зібранні квакерів:
Якщо мені трапиться сильний вітер, дозволь мені бути травинкою.
Якщо мені трапиться міцна стіна, дозволь мені бути поривом вітру.
Інколи боротьба зі стресом нагадує руйнування стіни. Але інколи потрібно стати травинкою, яка гнеться від сильних поривів вітру, але коли вітер вщухає — вона продовжує стояти.
Ми не перебуваємо у стресовому стані постійно. Не кожен маленький розлад у нашому організмі є проявом хвороби, зумовленої стресом. Наш світ дійсно сповнений негативних явищ, з якими ми можемо впоратися, змінивши свої погляди та якісь психологічні риси, але він також повний і жахливих речей, які ми не можемо перебороти, змінивши всього лише своє ставлення до них, усупереч усім героїчним зусиллям, які ми докладатимемо для цього, палким бажанням і складним методам та ритуалам, які ми будемо для цього застосовувати. Якщо нічний кошмар про появу в нас якоїсь хвороби дійсно справдиться, нас урятують не поради цієї книжки. Якщо в нас станеться серцевий напад, пухлина почне поширювати метастази або мозок перестане отримувати необхідний обсяг кисню, то особливості нашого характеру нам не допоможуть. На цьому етапі допомоги слід чекати вже від сторонньої людини — кваліфікованого лікаря, який буде застосовувати найсучасніші методи медичного втручання.
На цьому треба постійно наголошувати, навчаючи, якого лікування треба шукати і які висновки робити у разі появи багатьох хвороб. Але, попри це застереження, стан фізичного здоров’я значною мірою також залежить і від стану нашого психічного здоров’я — наших думок, емоцій та стилю поведінки. І інколи від нашого психічного стану залежить, з’явиться чи ні в нас хвороба, про яку ми думаємо глибокої ночі, не в змозі заснути. Отже, доки нам немає потреби звертатися до лікарів, які усувають наслідки хвороби, ми повинні визнати нашу власну здатність попереджувати деякі проблеми зі здоров’ям, роблячи для цього маленькі кроки, з яких складається наше буденне життя.
Напевно, я вже нагадую вашу бабусю, яка радить вам бути щасливими й менше хвилюватися. Ця порада може здаватися банальною і дріб’язковою. Але ймовірність виникнення хвороби різко зменшується навіть у щура, якщо він змінює своє ставлення до життя. І ці ідеї є не просто старими істинами. Це — потужна сила, яка дає нам свободу і натхнення, яку треба використовувати. Як фізіолог, який багато років вивчає тему стресу, я можу з упевненістю сказати, що психологічна складова не менш важлива, ніж фізіологічна. Згадаймо перелік явищ, що викликають у нас стрес, я наводив його на початку першого розділу: затори на дорогах, фінансові проблеми, важка чи надмірна праця, проблеми в стосунках. Небагато з них є «реальними» у тому сенсі, що їх могли б зрозуміти зебра чи лев. Маючи забезпечене життя, ми достатньо розумні для того, щоб вигадати собі ці стресогенні чинники, і достатньо дурні для того, щоб занадто часто дозволяти їм керувати своїм життям. Безперечно, ми маємо потенціал, щоб стати достатньо мудрими для того, щоб позбутися цього гнітючого тягаря.