— Якби пива, — замріяно зауважив Шатл, примощуючись поряд.
— Або бабу, — сказав Касіус Клей.
— Ти що, і дня не можеш прожити, не згадуючи жінок? — роздратовано буркнув Прищ.
— Ні, — зізнався Касіус.
— Прищ, підіймайся, треба йти далі, — сказав Азіат. — До вечора ми повинні вийти у передгір’я.
— Треба відпочити, я не можу йти увесь день…
— Підіймайся…
— Не втомлюй.
— Підіймайся, бо он іще одна…
— Хто? — не второпав Прищ.
— Зрозуміло хто, змія, — з неприхованою насмішкою в голосі зауважив Азіат.
— Не бери на понт, вузькоокий, — ліниво відгукнувся Прищ.
— Он там зліва, поряд з твоєю рукою.
Прищ схопився, як обпечений. Не далі ніж за метр від того місця, об яке він щойно спирався рукою, лежала болотна гадюка з яскравим зигзагом на трикутній голові. Лаючись, Прищ вихопив пістолет і почав стріляти.
Перші дві кулі з чваканням уп’ялись у м’який грунт, але третя поцілила в голову, і від плазуна врізнобіч полетіло шмаття.
— Досить! — Азіат схопив Прища за руку і викрутив кисть. — Досить…
— Я без тебе знаю, що робити, — вирвав руку Прищ, але стріляти перестав.
— Тут навкруги кишить плазунами, бо поряд болото. А болото тому, що десь неподалік має бути річка. Далі почнуться скелі. Там і заночуємо. Так що, коли не хочеш залишитися на ніч поряд з цим гаддям — хоре балдіти. Дівчатка на метеостанції вже нас заждалися.
Всі дружно зареготали. Шатл з Касіусом обійшли Прища і пішли за Азіатом.
Прищ, лаючись і тримаючи напоготові пістолет, поплентався слідом. Тепер, перш ніж зробити крок, він уважно оглядав кожен кущ.
Дійсно, грунт ставав сухішим і йти було трохи легше.
— Що то за гудіння? — запитав Прищ, який тримався насторожі і першим зачув монотонний, схожий на шум вітру звук.
— Зараз побачиш, — кинув через плече Азіат.
Стежка круто пішла вгору. Під ногами тепер було каміння. Обрій наче наближався з кожним кроком. Стежка зробила ще один поворот, і вони вийшли на берег річки.
Річка текла між високих кам’яних берегів. Течія була досить швидкою, але внизу, між двома скелями, утворилася затока із спокійною кришталево-чистою водою. Біля самої води стояв двомісний туристський намет. Майже на середині затоки, широко розкинувши руки і ледь ворушачи ногами, на воді лежала жінка в яскравому купальнику.
Розділ 9
Ігор сидів у наметі і слухав вереск групи «Кісс», що лунав з портативного приймача. Втім, вокальні здібності «Кісс» хвилювали Ігоря набагато менше, ніж власні сексуальні проблеми.
Вже третій день дружина відмовляла йому в коханні. І, може, через те думки його були далеко звідси — за добу переходу, на гірській важкодосяжній метеостанції. Коли він згадував ту новеньку дівчину Софію, то у нього починало приємно щеміти в животі. Хоча, звісно, і його дружина була нічогенька: постійні фізичні навантаження, яких вимагають заняття альпінізмом, дозволили їй постійно бути в чудовій спортивній формі. Але, без усякого сумніву, він волів би краще опинитися у цій палатці з гарненьким метеорологом Софією.
Ігор уявив її зовсім юне, струнке тіло, і приємне тепло полилося від живота вгору і вниз, поступово охоплюючи все його єство. Від приємних мрій Ігоря відволікли тихі кроки. Брезент відсунувся убік і з’явилася Марія в купальнику, з розпущеним мокрим волоссям. Вона взяла рушник. Загорнулася в нього і сіла поряд.
— Ти помітив на березі щось схоже на стежку? Наче тут час од часу хтось ходить у гори…
— У гори? — Ігор стенув плечима. — Може, контрабандисти?
— Контрабандисти? Але ж там без спеціального спорядження ніхто не зможе пройти.
— Значить, то контрабандисти-альпіністи…
— Ти з глузду з’їхав. До найближчого кордону тут сотні кілометрів…
Цього разу Ігор не знайшов, що відповісти. Ще раз стенув плечима — яке йому було діло до тієї стежки?
— Можливо, треба після повернення зателефонувати до обсерваторії? — наполягала Марія.
— Чому б ні, — погодився Ігор і потягнувся до її звабливого мокрого тіла. Але вона відштовхнула його руку.
— Іди к бісу! Нещодавно вже одержував свою порцію.
Прокляття! Йому було не так просто відвести погляд від її звабливих форм. О, чорт! Якого дідька вона тримає його на голодній пайці? І який він дурень! Треба було іти в гори з кимось із чоловіків. І зараз вони могли б чудово розважатися з дівчатками на метеостанції. А що це неодмінно б вийшло, хоча б з однією із трьох, він нітрохи не сумнівався. А можливо, навіть з Софією. Недарма ж він помітив, що вона дивилася на нього, коли плавав у озері.