Перевертень прошептав щось Ворону. Той кивнув. Цікаво, як нам себе поводити. Перевертень не встиг нам нічого розповісти, а ці люди очікують, що ми будемо діяти, як Черствий і його головорізи.
Ми сіли й стали спостерігати за допитом. В нашій присутності кати взялися до справи з подвійним запалом. Я закрив очі. Ворон і Елмо не надто переймалися.
Через кілька хвилин “Черствий” наказав майору Рифу залагодити певну справу. Я був спантеличений і не пам’ятаю яку саме. Ідея полягала в тому, що Елмо повернеться на вулицю і почне облаву.
Перевертень імпровізував. Нашим завданням було сидіти спокійно, поки він не подасть знак. Я гадав, ми почнемо діяти, коли Елмо наблизиться до шинку і зверху до нас почне просочуватися паніка. А тим часом, ми будемо спостерігати, як нищать полковника Зуада.
Полковник не справив на мене великого враження, але він був у лапах мучителів вже доволі довго. Думаю, якби вас віддали їм на поталу, ви б теж виглядали худим та зморщеним.
Ми сиділи мов три кам’яних ідоли. Я подумки підганяв Елмо. Мене вчили отримувати задоволення лікуючи, а не нищачи, людське тіло.
Навіть Ворон не справляв враження задоволеного. Безсумнівно, він мріяв, як катуватиме Зуада, але коли дійшло до діла, його порядність взяла верх. В його стилі встромити у ворога ніж і покінчити з ним.
Раптово ґрунт заходив, немов по ньому тупнув якийсь велетенський чобіт. Зі стін та згори посипалася земля. В повітрі піднялася курява.
-- Землетрус! – зарепетував хтось і всі повстанці кинулися до сходів. Перевертень спокійно сидів і посміхався.
Земля затремтіла знов. Я переборов стадний інстинкт і залишився на місці. Перевертень не переймається, то чому я маю боятися?
Він вказав на Зуада. Ворон кивнув, встав і підійшов до нього. Полковник був притомний і переляканий землетрусом. Він видавався вдячним, коли Ворон почав звільняти його.
Велетенська нога тупнула знов. Посипався ґрунт. В одному з кутів завалилася підпора. В підвал почала текти тонкою цівкою земля. Застогнали та змістилися інші балки. Я ледь стримував себе.
В певну мить, під час поштовхів, Ворон перестав бути Черствим. Перевертень перестав бути Корні. Зуад поглянув на них і все зрозумів. Його обличчя застигло, він весь побілів. Так немов у нього було більше причин боятися Ворона і Перевертня, ніж повстанців.
-- Еге ж, -- сказав йому Ворон. – Час розплати настав.
Земля стала дибки. Над нами почувся віддалений грюкіт падаючих стін. Лампи перевернулися й погасли. Від пилюки, яка заповнила повітря, було майже неможливо дихати. Повстанці посипалися вниз по сходах, оглядаючись назад.
-- Кульгавий вже тут, -- сказав Перевертень. Він видавався цілком задоволеним. Він встав і повернувся до сходів. Перевертень знов став Корні, а Ворон – Черствим.
Повстанці набилися в кімнату. В цій тісняві й темряві я загубив Ворона. Нагорі хтось зачинив двері. Повстанці притихли, як миші. Я майже чув, як гупають їхні серця, коли вони напружено вдивлялися в двері і переживали чи таємний вхід добре замаскований.
Незважаючи на кілька метрів землі поміж нами, я чув, як щось рухалося у підвалі над нами. Вжих-стук. Вжих-стук. Звуки ходи кульгавої людини. Мій погляд теж застиг на таємних дверях.
Земля затремтіла ще дужче. Двері з гуркотом розлетілися. Дальній кінець нашої схованки обвалився. Люди кричали, коли їх поглинала земля. Людське стадо металося в усі боки, в пошуках виходу, якого не існувало. Тільки Перевертень та я не піддалися паніці. Ми спостерігали за всім цим з острівця спокою.
Всі лампи потухли. Єдине світло проникало через отвір на верху сходів, оминаючи силует, що стояв там, огидний у самій своїй поставі. Шкіра в мене стала холодна і липка, я весь тремтів. Справа була не тільки в тому, що я наслухався всякого про Кульгавого. Він виділяв щось, від чого я почувався, як арахнофоб, якому на коліна кинули великого, волохатого павука.
Я поглянув на Перевертня. Він був Корні, просто одним з повстанців. Можливо, в нього була якась особлива причина, чому він не хотів, щоб Кульгавий впізнав його?
Він зробив якийсь жест руками.
Яму заповнило сліпуче світло. Я нічого не бачив, тільки чув, як скриплять і піддаються балки. Цим разом я не вагався і помчав з усіма до сходів.
Гадаю, Кульгавий був здивований найбільше з усіх. Він не очікував серйозного опору. Несподіваний прийом Перевертня захопив його зненацька. Натовп налетів на нього перш, ніж він встиг захиститися.