Сапери перейшли до другого рову, змонтували свої крани. Коло не надало їм жодної військової підтримки. Буревісниця направила лучників на край останнього рову. Гвардійці посипали щільним вогнем баліст. Сапери зазнали важких втрат. Командування неприятеля просто відправило наступних.
За годину до півдня, повстанці почали пересувати щити через другий рів. Вози й підводи завантажені землею перетнули перший.
Коли сапери рушили до останнього рову то наткнулися на нищівний вогонь. Лучники з другого ярусу випускали стріли вгору. Вони падали майже вертикально вниз. Требушети змінили ціль. Вони розтрощили щити на тріски. Однак повстанці продовжували лізти вперед. На фланзі Вкусимісяця їм вдалося перекинути балки через рів.
Вкусимісяць з добірними частинами пішов в атаку. Його завзятий випад відігнав саперів аж за другий рів. Він знищив їхнє спорядження і рушив далі. Тоді командування повстанців висунуло вперед потужну колону важкоозброєних піхотинців. Вкусимісяць відступив, залишивши після себе знищені мости через другий рів.
Невблаганно, повстанці знов збудували мости, й робітники під прикриттям солдатів вирушили до останнього рову. Снайпери Буревісниці відступили.
Стріли з другого ярусу сипалися, як сніжинки під час густого зимового снігопаду – постійно і рівномірно. Бійня була вражаючою. Війська повстанців йшли невпинним потоком у казан до відьми. Назовні випливала ріка поранених. Біля останнього рову сапери намагалися триматися під захистом щитів, молячись, щоб гвардійці не розтрощили їх.
Так виглядала ситуація, коли сонце почало сідати, кидаючи довгі тіні на залите кров’ю поле. Гадаю, повстанці втратили десять тисяч воїнів, навіть не вступивши з нами в бій.
За весь день ні Поневолені, ані Коло не вжили своїх чарів. Леді навіть не показала носа з Вежі.
Ще на один день ближче до прибуття військ зі сходу.
Бої припинилися, коли зайшло сонце. Ми поїли. Повстанці вивели нову зміну робочих до рову. Новоприбулі взялися до роботи з запалом, який їхні попередники вже втратили. Тактика була очевидною. Вони мали намір постійно виводити нові сили, і таким чином виснажити нас.
Темрява – це пора Поневолених. Їхня бездіяльність закінчилася.
Спочатку я мало що побачив, тож не можу з впевненістю сказати хто що зробив. Підозрюю, що Перевертень змінив вигляд і перейшов на територію ворога.
Зірки почали зникати за штормовими хмарами. Над землею повіяло холодним повітрям. Здійнявся вітер, почав завивати. Він приніс з собою орду літаючих змій – створінь довжиною з руку людини, на крилах зі шкіряними перетинками. Їхнє шипіння заглушило шум бурі. Вдарив грім і спалахнули блискавки, прошиваючи списами ворожі укріплення. В їхньому блиску можна було розгледіти гігантів, що важкою ходою крокували з кам’яних пустель. Вони жбурляли валунами, як діти м’ячиками. Один схопив балку з моста і розмахував нею, як дворучною палицею, трощачи вежі й пандуси, приготовані для облоги. В цьому непевному світлі, гіганти виглядали, як кам’яні створіння, абияк зліплені докупи з базальтових уламків у велетенській гротескній пародії на людську подобу.
Земля затремтіла. Фрагменти рівнини засяяли жовчною зеленню. Сяючі, вкриті кров’ю, помаранчеві, триметрові хробаки повзали серед ворогів. Небеса розверзнулися і полив дощ та палаюча сірка.
Ніч видавала щораз то нові жахи. Смертельні тумани. Кровожерливі комахи. Магма почала сяяти так, як ми вже бачили на Сходах Сліз. І все це на протязі кількох хвилин. Проте, коли Коло відреагувало, жахи зникли, хоча нейтралізація деяких зайняла кілька годин. Вони так і не перейшли в наступ. Поневолені були надто сильні.
До півночі все затихло. Повстанці припинили будь-яку діяльність, крім засипання останнього рову. Буря перейшла в безперервний дощ. Він дошкуляв повстанцям, проте не завдавав жодної шкоди. Я вмостився серед своїх товаришів і заснув, думаючи, як чудово, що на нашому боці сухо.
Світанок. Перший погляд на роботу Поневолених. Повсюди смерть. Жахливо понівечені тіла. Щоб прибрати це все повстанці трудилися аж до обіду. А тоді знов почали штурмувати рови.
Капітан отримав повідомлення з Вежі. Зібрав нас усіх.
-- Повідомляють, що сьогодні вночі ми втратили Перевертня. -- Він кинув на мене, як йому здавалося, багатозначний погляд. – За доволі підозрілих обставин. Нам наказано бути насторожі. Це стосується тебе Одноокий. І вас, Гоблін та Мовчун. Якщо побачите щось підозріле, негайно сигнальте до Вежі. Зрозуміло?