Тоді увійшов до тої кімнати також лікар Дубан і хотів упасти перед великим князем на лице. Коли побачив се князь, прикликав його до себе, велів сісти біля себе, дякував йому за вилічене перед зібраними, та разом з ним засів до стола. Не на тім кінець, бо коли зібрані мали опустити княжу кімнату приказав скарбникови виплатити лікареви зі свого скарбу тисячу цекінів і вбрати в богату дворянську одіж. Опісля також нагороджував його щедро ріжними добродійствами.
Треба знати, що великий князь мав при собі великого везира (президент міністрів, що був при тім начальником військ), чоловіка незвичайно ласого, завидного та склонного до всяких проступків. Великий везир гнівав ся і не міг дивитись на се, що великий князь так щедро обдаровує лікаря. Тому він старав ся позбавити лікаря ласки у великого князя. Одного разу прийшов везир до великого князя і сказав, що має йому виявити одну велику тайну. Коли великий князь поспитав його, що се має бути, везир почав розказувати таке:
— Ваше Величество! На велику заносить ся небезпеку для володаря, коли володар віддавсь опіці такому лікареви чужинцеви, котрого вірність не є певна і досвідчена. А ваше Величество обсипує його добродійствами не знаючи про те, що лікар Дубан є поганим зрадником! Бо в якій иншій ціли він вкрутив би ся на сей двір ж не на те, щоби ваше Величество позбавити житя?
— Звідки про се знаєш і що мені тут балакаєш? — спитав гнівно князь. — Уважай собі, ти говориш з князем, тому говори правду, бо в те, щось сказав, не можу вірити!
— Ваше Величество! — відповів везир, — я о тім добре знаю і се хотів сказати, щоби ваше Величество не довіряли тому чоловікови. Зверніть, ваше Величество, на се свою увагу, коли ще доси сего не учинилисьте; бо ще раз кажу вам, що не для того прийшов тут яко лікар Дубан з Греції, котра є його вітчиною і не чого иншого вкрутив ся на двір вашого Величества, як лише, щоби сповнити свій злочинний намір, про котрий я говорив.
— Ні, се немислиме, везире, — перебив йому князь. — Я переконаний, що сей чоловік, котрого ти уважаєш за зрадника, є найчеснійшою і гарною людиною і тому не має на світі чоловіка, милійшого мені над него. Знаєш сам, яким ліком, а радше чудом вилічив мене з прокази. Наколи би хотів відібрати мені житє, то чому ж би давав мені його. — Вистарчило би, як би лишив мене у моій недузі, а тоді неминуча смерть мене чекала, бо житє моє в половині вже було знищене. Не підсувай мені отже несправедливих підозрінь, бо я місто, щоб тобі повірити, ще нині призначую сему великому чоловікови тисячу цекінів місячноі платні, котру буде побирати до кінця свого житя. Бо, хоч би поділив ся з ним всіми моїми скарбами і цілою моєю державою, то ще не потрафив би я винагородити йому сего, що він учинив для мене. Однак знаю я добре, до чого ти зміряєш: його чесноти викликують у тебе заздрість, але безуспішні твої заходи. Памятаю я гаразд, як то сказав один везир свому князеви Синдбадови, хотячи відвести його від вироку смерти на свого сина...
— Ваше Величество, даруйте мені мою смілість, та роскажіть ласкаво, що то сказав сей везир князеви свому Синдбадови, хотячи намовити його, щоб не казав сина убивати?..
Грецький князь прихилив ся до просьби свого везира і таке розказав йому:
— Сей везир, що вже не раз радив князеви Синдбадови, щоби не вірив скаргам мачохи і не робив так, щоби потім мав сего жалувати, розказав йому таку подію.
Один чоловік мав чудово гарну жінку, котру так горячо любив, що ніколи не зводив її з очий, о скільки позволяло йому на се його занятє. Коли раз важні справи змушували його віддалитись від жінки, купив сей чоловік папугу, котра не лише говорила, але вміла також оповісти про все, що лише при ній діяло ся. Опісля примістив її в клітці та віддав жінці, просячи її, щоб в часі подорожи держала папугу в своїм покою та опікувалась нею. Се зробивши, виїхав.
Коли вернув сей чоловік домів, сейчас став питати папугу про все, що діялось в часі його неприсутносте. Послугана птиця розказала йому много таких річий, за які дійсно мусів сей чоловік жалуватись на свою супругу. З початку гадала жінка, що зрадила її невільниця, однак довідалась, що причиною сих сплетень була папуга.