Подяки
Кажуть, письменництво — самостійна праця, однак я відкрила для себе, що хоча фізичну складову цієї роботи ви виконуєте наодинці, емоційну та духовну частини літератури й роботи письменника розділяєте із суспільством. Тож мушу висловити слова вдячності своєму оточенню, хоча слів завжди буде замало.
Усій команді Flatiron і Macmillan за віру в мою книжку, а особливо Меґан Лінч, Бобу Міллеру та Малаті Чавалі за те, що стали такими вкрай потрібними першими поціновувачами.
Моїй редакторці Керолайн Блік, яка відстоювала цю книжку та проштовхнула її і яка якимось чином перетворила надзвичайно складне завдання — видати мою першу книжку — на легкий і найприємніший процес. Не знала, що так буває, але рада, що це саме так і саме з тобою.
Моїй агентці Стефані Делман, яка, мабуть, є втіленням мрії. Спасибі за віру в мене. Спасибі за віру в Дайю. Без тебе ця книжка не була б такою, і я щодня вдячна за це.
Моїй редакторці з Великої Британії Джилліан Тейлор за завзяття, чудові нотатки й розуміння книжки та мого бачення від самого початку, а також аналогічно Майклу Джозефу та всім із Penguin.
Стефані Діаз, Сідні Джон, Кетрін Тарро, Клер Маклафлін, Кітові Гейсу, Келлі Ґейтсман, Ерін Ґордон, Єві Діаз, Моллі Блум, Донні Нотцель, Кетлін Кук, Мюріел Йоргенсен, Стівові Ваґнеру, Емілі Даєр, Дрю Кілман, Ві-Ань Нуєн та Івалані Кім за вашу виняткову роботу над книжкою.
Творчим просторам, як-от програма для молодих письменників Kenyon Review, VONA, та письменницькій майстерні Tin House за те, що надали місце для роботи та спілкування з іншими письменниками. А найголовніше — що дали змогу знову віднайти себе. А ще Catapult і особливо моєму редакторові Метту Ортілу, який підштовхнув мене написати колонку, з якої все почалося.
Моїм викладачам англійської мови та письменницької майстерності за всі роки: місіс Кріз, місіс Дюпре, Рейні Ґранде, Оскарові Касаресу, Бредові Ватсону, Елісон Гейґі, Енді Фітчу, Раттавутові Лапчаронсапу, Деніелю Евансу, Кортні Маум і Ті Кірі Медден. Спасибі, що знову й знову вдихаєте в мене життя.
Магістерській програмі з образотворчих мистецтв Університету Вайомінгу, а особливо Елісон і Бредові. Елісон, яка надихнула створити цю книжку. Бредові, з яким я залюбки просто зараз пропустила б по склянці віскі. Моїм друзям і однокурсникам: у нас завжди буде Ruffed-Up Duck[74]. А ще моїй когорті: Тайо, Франчесці та Ліндсі за те, що зробили наш час, проведений у Ларамі, чарівним і чудернацьким.
Тим, хто прочитав перші кілька чернеток цієї книжки, надавши мені свій дорогоцінний час і відгуки: Ґарретту Біґґсу, Лорі Чау Рів, Ліндсі Лінч, Рейчел Зарроу, Сью Чень і Цвейхва Джан. Без вас ця книжка була б менш вартісною.
Усім моїм друзям за їхню любов і підтримку. Дженніфер Чой і Малі Кумар, моїй банді на шпильках і принадним кралечкам. Сью, яка все каже відверто та стежить за тим, щоб я не мерзла. А ще Bangtan — за сміх і найголовніше — за саундтрек.
Джо Вану, моєму товаришеві по пригодах — за танці, караоке та супові пельмені. І Мебі, найкращому та найвертлявішому задку.
Моїй родині в Китаї. 我想你们.[75]
Лао Є, який написав найкрасивіші витвори каліграфічного мистецтва й мав найпрекрасніший сад.
Джан Цвейхва та Джан Яну, моїм мамі й татові — невтомним, безкорисливим і гідним захвату, яких я люблю найбільше у світі.
Про авторку
Дженні Тінхвей Джан — американська письменниця китайського походження. Її художні та науково-популярні твори було опубліковано в Apogee, Ninth Letter, Passages North, The Rumpus, HuffPost, The Cut, Catapult та інших виданнях. Здобула ступінь магістра образотворчих мистецтв в Університеті Вайомінгу, заручалася підтримкою Kundiman, Tin House та VONA/Voices. Народилась у Китаї в місті Чанчвень, а виросла в американському місті Остін, штат Техас, де проживає й досі.
74
Ruffed-Up Duck (у пер. з англ. «Скуйовджена качка») — бар у місті Ларамі, штат Вайомінг, США.