– Готово, – сказав Янек.
Василь підійшов до капітана Баранова, смикнув його за плече, розбудив.
– Німці?
– Ні. Накажіть, щоб ваші не стріляли в собаку.
– Що таке?
– Щоб у собаку не стріляли.
– Ага, розумію. – Капітан аж тепер остаточно прокинувся і побачив Янека, що сидів на землі, тримаючи в обіймах вівчарку.
– Гвардійці, у собаку не стріляти! – гукнув командир. Клаптик землі, яким вони володіли, був такий маленький, що капітана мали почути всі, кого не зморив сон.
Шарик, відчуваючи, як слабщають Янекові обійми, лизнув господаря в руку, побіг по сліду гусениць і не забаром зник у темряві.
– Хмар не буде?
– Ні – відповів Василь.
– Жаль.
– Але місяць зійде ще не скоро. Баранов, витягнувшись на спині, знову спав.
– Ось тобі годинник, – сказав Василь. – Я трохи посплю, а ти почергуй. Тепер, я знаю, ти все одно заснеш. Розбудиш мене об одинадцятій.
Коли Семен пішов, з темряви виринув сибіряк, сів біля Коса й мовчки подав йому кисет з тютюном, пошитий з м'якої оленячої шкури.
– Спасибі. Я не курю. Снайпер одвів руку, зітхнув. Янекові стало жаль цього рослого чоловіка. Взяв у нього гвинтівку з оптичним прицілом, зважив у руці й сказав:
– Гарна штука. – Потім, торкнувшись пальцями приклада, знайшов на ньому невеличкі позначки з гострими, ще не стертими краями і запитав: – А це що, оці зарубки?
– Вони, – коротко пояснив снайпер і показав рукою в напрямі німецьких окопів.
Розділ XIV СОБАЧИЙ КІГОТЬ
Танк видавив у піску рівний глибокий слід, мов дві траншеї, порізані впоперек кільцями гусениць і схожі на залізничне полотно. Шарик біжить цим слідом, і траншеї до половини закривають його. Біжить рівно, плавно і невтомно.
Піднявши голову, він дивиться далеко вперед.
Принюхуватись не треба – запах, якого шукає Шарик, мав бути тільки десь там, де гостро пахне бензином, де колись він так весело гасав по траві. Собака пам'ятає, що чоловік з цим запахом, погладжуючи його, віддав комусь річ, яка неприємно диміла. Звичайно, Шарик не знає, як що називається, не знає, що означає «бензин» і «люлька». Його нюх поділяє речі на приємні й неприємні, на такі, до яких він байдужий, і на апетитні. Знає також, з якими формами пов'язується той чи інший запах. Світ такий багатий, різнобарвний, розмаїтий, до того ж у ньому є дружба і ворожнеча, любов і ненависть, втома і радісне відчуття сили.