Рома не вірив своїм очам. Він дивився то на кішку, то на Раю, що так само нічого не розуміла. Проте вона весело усміхалася:
— Ага? Бачите? А ви казали — чи не пошкодить їй…
— Що пошкодить? Кому? Хав ю си?.. Ват тол ю? Як і що ви кажете? — відчувся густий голос Містера-Пітерса, що непомічений увійшов до лабораторії.
Він швидко підійшов до стола, поглянув на касети — і здивовано спинив погляд на кішці:
— Що це таке? Звідки ця тварина? Це ви, Рая, просвітлюєте вже не кролів, а кішок?
Рая почервоніла:
— Власне, Містере-Пітерсе, я не те… вона з’їла сметану… а Рома її той… ну, я взяла і ось… а вона робиться дедалі пухнастішою… А Рома казав, чи не пошкодить їй…
Рома слухав і дивувався: куди поділася Раїна певність, уїдливість… як мирно розмовляє Рая з Містером-Пітерсом… І як лагідно, коли порівняти це з її ж таки манерою розмовляти з ним, з Ромою…
— Ха-ха, — розсміявся Містер-Пітерс, — значить — вирішили все-таки просвітити кішку? Ну що ж, і це непогано… Іт із вері інтерестінг, це дуже цікаво. Кажете, стає пухнастішою? Так і мусить бути. А втім, не треба втомлювати її. Раю, ви її заберіть до ваших кролів. Побачимо, що з цього вийде. Андерстенд-ю? Чи розумієте ви?..
— Йез, ай андерстенд, — відповіла Рая, трохи червоніючи.
В кімнаті стало тихо. Містер-Пітерс недовірливо подивився на Раю. Рома витріщив очі: Рая відповідає Містеру-Пітерсу англійською мовою?.. І раптом він згадав про «Підручник англійської мови для дорослих». Так, так…
— Раєчко, що я чую? Ви розмовляєте англійською мовою, ю спік інгліш?
— Е літл, Містер-Пітерс, — відповіла Рая.
Але далі вона не витримала. Почервонівши вкрай, вона схопила кішку й вибігла з кімнати.
Містер-Пітерс звернувся до Роми:
— Ти чув? Вона відповіла «е літл», що визначає «трохи». От так дівчинка…
Рома мовчав. І Містер-Пітерс примушений був додати по паузі:
— Я навіть думаю, що іноді жінки бувають значно здібніші від декого з чоловіків… як ти гадаєш, Ромо?.. Я, звісно, не натякаю ні на кого, тим більше на тебе. Але…
А що Рома все так само мовчав, похмуро поглядаючи у вікно, то Містер-Пітерс зітхнув і взявся до своєї роботи, навіть не спитавши, чи встиг Рома закінчити просвічування своїх продуктів. Цілком можливо, що цього не варт було й запитувати: що важили роботи Роми, або Олеся, чи навіть Раї, — порівнюючи з роботами самого Містера-Пітерса, винахідника чудового генератора? Адже Містер-Пітерс ще не закінчив свого винаходу. І Рома ладний був перетворитися на певний час на помічника Містера-Пітерса. Це обіцяло великі перспективи в майбутньому.
І дуже добре, що Рома зовсім і не підозрівав того, чим саме зайнята Рая. Якби він міг зазирнути до її кімнати — його настрій був би остаточно зіпсований. Настільки зіпсований, що навряд чи вистачило б у нього мужності далі спокійно працювати. Навіть Олесь — і той не витримав би такої картини.
Бо Рая лежала на своєму ліжку й серйозно, наполегливо вивчала щось, читаючи товсту книжку в зеленій оправі.
І якби хто мав змогу прислухатися він почув би, як Рая тихо шепотіла, намагаючись вкласти якомога більше виразності в дивні слова:
— Ай лов ю… ай лов ю… Май дір Містер-Пітерс, ай лов ю…
Звісно, ні Рома, ні Олесь не вивчали ніколи англійської мови. А втім — вони зрозуміли б цю фразу. Бо кожен з нас, навіть не знаючи чужих мов, добре пам’ятає невідомо звідки взяті відомості про кілька фраз різними мовами. Кілька фраз, що зрештою визначають завжди те ж саме.
— Ай лов ю — англійською,
— Же ву зем — французькою,
— Іх лібе ейх — німецькою.
І всі ці фрази, повторюємо, визначають завжди лише одне — те саме, що можна дуже легко висловити українськими —
— Я кохаю вас…
Отже, навіть краще, що Рома й Олесь не знали нічого, не чули нічого. Бо це напевне завадило б їм працювати. Неприємно, знаєте, коли дівчина, в почуттях якої ви зацікавлені, вчиться говорити «я кохаю вас», додаючи до цього ім’я не ваше, а зовсім іншої людини…
Тієї самої людини, що сповістила Рому й Олеся спокійним, упевненим тоном:
— Майте на увазі, друзі мої, що завтра сюди прибувають наші шановні професори на чолі з академіком Антохіним.
— Чого? — спитав Рома.
— Вони прийдуть на моє запрошення — ознайомитися з моїм новим генератором. Його властивостями, дією тощо. Нам треба приготуватися, щоб показати їм щось цікаве. Таке, чого вони ще ніколи не бачили, — відповів Містер-Пітерс, лукаво усміхаючись.