— Як?
— Та злива молока вже зменшилася майже втроє, скоро все стане на місце. Я такий радий… Проте, що то з вами таке?.. Чого ви такі, немов чогось об’їлися? Що трапилося? А це що за нова установка? Та відповідайте, будь ласка.
— Телевізор, — коротко відповів Містер-Пітерс.
— Хм… ну, добре… Оце, виходить, ти коло нього працював весь час?
— Коло нього.
— Гаразд. Що ж, не вийшло, чи що? Чого ти так відповідаєш, мов кожне слово в тебе дорожче золота?
Містер-Пітерс розповів Олесеві стисло про те, чому вони з Ганною були свідками. Олесь навіть присвиснув:
— Здорово!.. Оці пасма, що лежать там на підлозі?.. Хм… Цікаво, що й казати. Між іншим, це в тебе справжня перемога, Містер-Пітерс, цей твій телевізор. Така чіткість зображення, така чіткість — просто й слів немає.
Вперше з часу дивної події Містер-Пітерс слабо усміхнувся. Бачучи це, несміливо усміхнулася й Ганна. Вона подивилася на одного, на другого, і запитала:
— Але чому все це трапилось? Як це вийшло так, що волосся в бідного Потапича вилізло, а у кролів воно, навпаки, зростає?.. Та хоч би і в Андрія Антоновича — зовсім протилежна дія була?..
Містер-Пітерс знизав плечима:
— Різні експозиції, різні довжини хвилі.
А що Ганна тільки моргнула очима від такого вичерпного пояснення, то він додав:
— Ганночко, біологічні сторони справи — не моя спеціальність, слово честі, не моя. Хай Олесь вам з’ясує. Він же працював коло нього разом з Раєю…
Ганна повернулася до Олеся, Удавано сумним тоном вона сказала:
— Може, ви щось поясните мені? Ну нічого, нічогісінько не розумію…
— Справа ускладнюється тим, Ганно, — зауважив Олесь, — що я й сам як слід не знаю цього. Добре, я охоче поділюся з вами моїми думками, проте, попереджаю: все це лише мої припущення на підставі того, що мені доводилося взнати й чути раніше.
— Ну, а я не знаю й цього, — вже зовсім весело відгукнулася Ганна, — давайте, давайте.
Олесь почав:
— Наші ультракороткі хвилі, або, як я назвав би їх — надультракороткі хвилі, бо вони вже виходять за межі тих випромінювань, які наука називала досі ультракороткими, — дуже загадкове явище. Їх вплив, як ви знаєте, ми ще не вивчили. Ми можемо лише передбачити, що цей вплив дуже активний, значно активніший, ніж у звичайних ультракоротких хвиль. Але й там, у звичайних УКХ, ми ще багато чого не знаємо…
— Теж мені знавці, — іронічно сказала Ганна.
— Нічого не поробиш. Багато чого є на світі, що ми ще не вивчили як слід. Для цього ми й працюємо. Так от, кожне явище можна роздивлятися з різних боків. Кожне явище може давати різні ефекти — залежно від обставин. Водою можна напитися, але в воді так само легко й утопитися. Вогонь обігріває нас, варить нам їжу, розтоплює нам метали, — але той самий вогонь під час пожежі руйнує наші будинки і спалює все, що натрапить на своєму шляху. Погоджуєтесь з цим?..
— Та доводиться погодитися…
— Ну, так само і з тими явищами, що їх ми вивчаємо. Рентгенівським промінням лікують хворих — і це потужний фактор нашої сучасної медицини, не кажучи вже про використання цього проміння в техніці. Проте, те ж саме рентгенівське проміння було причиною того, що пальці дослідників, які працювали з ним, лікуючи хворих, вкривалися жахливими виразками аж до того, що дослідники примушені були ампутувати собі ці кінцівки. Чули про таке?
— Дещо чула, — відповіла Ганна, що уважно слухала Олеся.
— Отже, рентгенівське проміння впливає по-різному — залежно від того, який час воно діє на організм. Як впливають наші ультракороткі хвилі? По-різному, залежно і від часу просвічування, і від довжини хвилі (що коротша хвиля, то активніший вплив), і від потужності відрядника, або, як ми кажемо, від напруженості поля, в якому перебуває просвічуваний об’єкт. Встановити взаємодію всіх цих факторів і є наше завдання.
— Виходить, ви й справді ще дуже мало знаєте? — знов іронічно зауважила Ганна.
Олесь усміхнувся:
— Ну, все-таки значно більше, ніж наші товариші-дослідники, що примушені вивчати зовсім нові, щойно відкриті випромінювання. От, скажімо, проміння Гурвіча. Знаєте, що це таке? Так зване мітогенетичне проміння?.. Ні?.. Це проміння, що його випромінює, за гіпотезою вченого Гурвіча, кожна жива істота. Гурвіч спостерігав це випромінювання з корінців молодої цибулі. І він установив, що це випромінювання активно впливає на інші рослини. Скажімо, він скеровує це проміння на паростки іншої рослини — і паростки зростають значно швидше, ніж контрольні, що росли поруч, але не були під впливом проміння. Цікаво?