— Казав я, що до добра не приведе… Їй-право, ти зовсім збожеволів…
Містер-Пітерс почухав потилицю:
— Бач, тут мені такий сон приснився…
— Того ти й очманілий такий?
Але погляд Містера-Пітерса знов спинився на генераторі. Так невже це все сон?.. Як шкода… Проте… Що це показують вимірчі прилади?
— Стій, Ромо! — вигукнув раптом Містер-Пітерс.
Так, прилади показували… правда не міліметрову довжину хвилі, а майже звичайну, близько сорока-шістдесяти сантиметрів. Але… але потужність генератора, ось у чому справа. Скільки показує амперметр?
Рома тривожно стежив за поривчастими рухами приятеля. Алє Містер-Пітерс переможно поглянув на нього:
— Маєш! Я ж тобі казав. Оце машина, така машина вийшла. В чотири рази потужніший від нашого старого.
— В чотири? — перепитав Рома.
— Ага. Він дає цілий кіловат потужності. Бачиш?.. Чудовий вийшов генератор. Бьютіфул!
Рома докірливо поглянув на приятеля:
— Знов? Сам очманів, а мене знов «фуулом» лаєш?
— Не «фуул», а — «бьютіфул», що означає — чарівно. Я вже тобі раз говорив, а ти все не розумієш ріжниці…
Рома мовчав, переступаючи з ноги на ногу, як журавель.
— Ну, бачиш, збудували-таки? — звернувся знов до нього Містер-Пітерс. — Це, братику, вже не жарти. Це добрий, певний, потужний генератор. Ми з ним такого наробимо, такого…
Він спинився. «Такого наробимо, такого»… Десь, мов у тумані, перед його очима проплив велетенський вбитий пацюк. Він провів рукою по очах:
— М-да… наробимо цікаві речі… ось, колись я тобі розповім, що мені приснилося. Цілий роман. Правда, правда, дуже цікаво, вері інтерестінг…
… На дворі розвиднялося. Скоро починати роботу — вперту дослідницьку роботу, що розкриває нові й нові обрії, піднімає вище й вище завіси таємничого й невідомого в природі. Сьогодні це здається фантастикою, сьогодні це скидається на казку. А завтра — наша сьогоднішня фантастика стає вже звичайним явищем, вона вивчена, вона працює на нас…
І знов по своїх лабораторіях, на ланах, по науково-дослідницьких станціях, по інститутах і заводах — сидять уперті, зосереджені дослідники, люди, що професією своєю обрали перетворення фантастики на дійсність. Фантастика, що стала фактом, незаперечливим фактом нашого чудесного життя, — оточує вже нас.
А попереду — нові безконечні обрії, нові неосяжні перспективи. І немає їм меж, немає їм краю, — як немає меж і краю людській запитливості, великому тяжінню людини до пізнання всього існуючого…
Харків, 1934.