— Ви впораєтеся з ремонтом? — Даллас подумки аналізував стислий звіт інженера. Вони можуть залатати основні пошкодження, але проблема з чарунками займе певний час. Він навіть боявся думати, що могло трапитись із дванадцятим модулем.
— Ми не зможемо одразу полагодити всі несправності, — відповів Паркер.
— Я й не думав питати про всі. Що вдасться зробити?
— Треба змінити напрям декількох трубопроводів і замінити обшивку пошкоджених повітрозабирачів. Це передусім. Але аби цілком полагодити ці труби, треба було б надовго ставити зореліт у док. Ми ж можемо тільки тимчасово пристосувати трубопроводи, аби згодом дістатися до доку.
— Розумію. Що ще?
— Я вже говорив: дванадцятий модуль. Кажу, як є: ми втратили головну чарунку.
— Чому? Через куряву?
— Частково — так.
Паркер замовк, про щось порадився з Бреттом, а потім продовжив:
— Деякі частки злиплися в забирачах, забрикетувалися та викликали перегрів і пожежу. Ви ж знаєте, які ці двигуни чутливі. Пил просочився крізь кожухи й угробив усю систему.
— Ви щось можете зробити? — запитав Даллас. Систему треба було якось відремонтувати, бо замінити її не вдасться.
— Гадаю, що так. Вірніше, Бретт сподівається, що коли вичистити все і заново викачати повітря, можна буде спробувати запустити. Потім побачимо, як воно буде. Якщо після чистки все буде герметично, то нам пощастило. Якщо ж ні, то спробуємо викувати і спресувати латку. Якщо ж виявиться, що вздовж труби проходить тріщина, ну, тоді… — голос Паркера почав завмирати.
— Давайте не будемо про можливі проблеми, — запропонував Даллас. — Розберемося з тими, що є, і, сподіваюся, на цьому все й закінчиться.
— Згодні.
— Так, — промовив Бретт десь збоку.
— Кінець зв’язку.
— Кінець зв’язку. Грійте для нас каву.
Ріплі поклала слухавку і в очікуванні подивилася на Далласа. Він тихо присів задумавшись.
— Скільки часу треба, щоб полагодити зореліт, якщо Паркер дійсно правий, а вони з Бреттом зможуть це зробити?
Вона вивчала дані індикаторів і на хвилинку задумалась.
— Якщо вони зможуть змінити напрям тих труб і полагодити дванадцятий модуль, щоб він знову міг забезпечувати силове навантаження, то це займе приблизно п’ятнадцять-двадцять годин.
— Непогано. За моїми підрахунками — вісімнадцять, — він не посміхнувся, але в нього з’явилася надія. — Як щодо допоміжних двигунів? Бажано, щоб вони працювали, коли ми вирішимо проблеми із живленням.
— Я працюю над цим, — Ламберт налаштувала приховані пристрої. — Коли інженери закінчать у себе, в нас вже все буде готово.
За десять хвилин малюсінький динамік Кейна декілька разів різко запищав. Він проаналізував дані на здавачі, а потім увімкнув телефон внутрішнього зв’язку.
— Капітанський відсік. Кейн.
Почувся виснажений, але задоволений голос Паркера з іншого кінця корабля.
— Не знаю, скільки шви витримають… деякі з них досить погано тримаються. Якщо все піде, як слід, ми знову пройдемося інструментом по швах і зробимо їх більш довговічними. Зараз у вас повинно поновитися світло.
Старпом перемкнув блок. У капітанському відсіку знову спалахнуло світло, почали загорятися і миготіти відповідні індикатори, а члени екіпажу вмить пожвавішали.
— Живлення та світло знов увімкнено, — відзвітував Кейн. — Ви двоє гарно попрацювали.
— А ми завжди гарно працюємо, — відповів Паркер.
— Авжеж, — погодився поруч Бретт; судячи з безперервного гудіння, яке створювало елегантну поліфонію разом із його стандартними односкладними відповідями, він знову стояв десь збоку від динаміка біля двигунів.
— Не дуже радійте, — продовжив Паркер. — Нові шви тримаються, але я нічого не обіцяю. Ми просто все тут склеїли докупи. Що у вас нового?
Кейн похитав головою, а потім згадав, що Паркер не може бачити його жесту.
— Казна-що, — він визирнув у перший-ліпший ілюмінатор. Вогні в капітанському відсіку кидали слабке світло на вузьку ділянку рівної порожньої поверхні. Іноді вітер котив велику пригорщу піску або камінь, і той кидав швидкий відблиск, але більше нічого не було. — Голі скелі, Паркере. Видимість обмежена. Усе позитивне, що я можу припустити — це те, що ми можемо бути десь неподалік від місцевого оазису.
— Тримай кишеню ширше!
Паркер щось прокричав Бретту діловим тоном, а потім додав:
— Якщо ще щось трапиться, одразу ж повідомте.