Коли Ілея подивилася на це трохи скептично, Ерл нарешті вирішив прокинутися від усміхненого трансу і поспішно пояснив
.
Це захистить твою спину, не стримуючи жодних рухів, — сказав він, а вона лише кивнула.
.
Вона також помітила кілька місць на обладунках, куди можна було покласти підсумки або через які можна було протягнути ремінь.
Решта спини була вкрита гарно переплетеною лускою, а верхню частину спини покривали дві досить великі пластини кісток. Загалом, матеріали були використані дуже добре і залишили мало місця для шкіри внизу.
.
Не так багато слабких місць.
.
Їй також сподобалися гачки внизу, де буде її шия. Швидше за все, застебнути капюшон, не схожий на той, який вона носила в той самий момент.
.
Граф не сумував за її посмішкою, від якої він тільки збільшувався.
?
— Як тобі сподобається, лассе?
.
Вона посміхнулася йому у відповідь і знову захоплювалася обладунками.
–
Нагрудник Дрейка – висока якість
–
Пояс Дрейка – висока якість
–
Броня ніг Дрейка – висока якість
–
Чоботи Дрейка – висока якість
— Мені це подобається, граф. Це красиво.
?
Броня не повинна бути красивою, вона повинна захищати вас. Як виглядає твоя Сила?
?
Досить високий, і я можу його підвищити. Чому? — сказала вона, торкаючись обладунків.
?
Загалом він досить важкий. З пристойною силою у вас все буде більш ніж добре. Обладунки для ніг можна надягати аналогічно штанам. Черевики та нагрудна частина також не повинні бути проблемою. Я дам вам пару хвилин на зміну... Або ти хочеш спробувати це пізніше?
Вона похитала головою. — Я подзвоню тобі, коли закінчу.
Він розстебнув пряжки на поясній міні-спідниці, а потім ті, що зєднували штанину з нагрудною частиною для неї, а потім зник у передній частині магазину.
.
Ілея зняла рюкзак і шкіряні обладунки і поклала їх на землю.
!
Це як Різдво!
Вона зняла шматок ноги з підставки і обійняла її. Поклавши його на землю поруч із собою, вона також зняла свій дорожній одяг. Ерл забезпечив новий комплект іншою тканиною, яка краще чіплялася за шкіру зверху. Готова перейти до самих обладунків, Ілея сіла на обладунки ніг.
.
Це справді як штани...
.
Вона легко прослизнула в них. Невдовзі зявилися чоботи, а потім і нагрудна частина. Вона була трохи громіздкою в порівнянні з попередніми творами, але, звичайно, це не проблема для її нелюдської сили.
?
Я маю на увазі, що я людина, і це нормально, чи не так? Може, неземна сила?
З цією думкою вона обернулася, щоб подивитися на себе в шматку полірованого металу, який зручно розмістили біля стенду.
Ну, хіба це не щось..
.
Усмішка розпливлася по її вустах.
-
ДВАДЦЯТЬ СІМ
Дорожня подорож
.
Видовище перед нею, безумовно, було набагато жахливішим, ніж вона коли-небудь очікувала.
Хоча я виглядаю як косплеєр із цим... А міні-спідниця ще навіть не одягнена.
Покликавши графа, чоловік увійшов до майстерні і свиснув.
Ой, я люблю, коли клієнти носять мої вироби. І, здається, дуже добре підходить. Стривайте, я допоможу вам з рештою.
. -.
Він швидко підійшов до неї і застебнув усі приховані пряжки та ремінці, показавши їй кожен з них і пояснивши, що вони всі роблять. Вона з легкістю змогла б зробити ноги і чоботи самостійно. Пристебнути нагрудну частину до штанини також було досить просто, хоча і зайняло багато часу.
Спідниця також виявилася простішою, ніж очікувалося. Він лежав у неї на талії майже як великий пояс, який тримали кілька ремінців і навіть кілька металевих гачків. За пропозицією графа Ілея купила у нього використаний ремінь і кілька підсумків.
.
Він показав їй, як застебнути пояс навколо спідниці і як додати до нього мішечки. Обидва укладалися наполовину зверху, а наполовину всередину лускатої спідниці.
?
І ми закінчили. Трохи порухайтеся. Як вага? Комфорт? Легкість рухів? — запитав він, відходячи від неї на пару метрів.
.
Повні обладунки, звичайно, важили більше, ніж її попередній одяг, але Ілея помітила це лише тому, що була зосереджена на ньому. Через десять хвилин я навіть не відчую, що в обладунках...
.
Вона почала рухатися. Спочатку обережно і обережно, потім все швидше і швидше з ударами руками і ногами між ними.
.
Це неймовірно.
— Обладунки дивовижні, граф. Варта кожної монети. Ви щось згадали про зброю... Як ти думаєш, що мені найбільше підійде? — запитала вона, і посмішка розпливлася по її обличчю.