.
Не послухавши охоронця, Ілея побачила, як у повітрі над Естебаном утворилося кілька щитів, які використовували власні сонячні промені, щоб направити через них промінь світла.
, ,
Ще один гуркіт здригнув землю, двоє ельфів виринули з пилу та уламків неушкодженими. В одну з них увірвався шквал велетенських вогняних стріл, і коли Ілея озирнулася, то побачила, що Джірайу пролітає на пару десятків метрів позаду їхньої групи з вогненним луком у руці.
-
Атаки обпалювали землю навколо ельфа, але він просто відбивав їх руками, наконечниками гострих, схожих на кігті, нігтів. Сільвіс телепортувався позаду нього, але ельф закрутився, схопивши розбійника за шию ще до того, як той встиг атакувати. Почувся хрускіт, і бездиханний Сільвіс упав на землю.
.
Ой, блядь, телепортуватися в атаку небезпечно... Зазначити.
100 ,
Було зрозуміло, що авантюристи нижчого рівня 100 не мають шансів проти цих істот. Шукаючи Гленна, Ілея кліпнула в його бік. Тріскучі блискавки, уламки льоду та інша магія наповнювали повітря, коли захисники вищого рівня намагалися зайняти ельфів.
, 100 .
Через кілька секунд більшість людей нижче 100-го рівня зібралися біля Гленна або побігли в його бік. Не бажаючи привертати до себе зайвої уваги, він просто жестом попросив інших слідувати за ним, коли він почав бігти до одного з входів на арену для бійців.
Ілея пішла за ним, готова кліпнути очима при будь-якій ознакі того, що один з цих монстрів може наближатися. Увійшовши до воріт, вона опинилася в мяко освітленому тунелі, але Гленн не зупинився. Група продовжувала бігти кілька хвилин, час від часу повертаючи за ріг і чуючи приглушені вибухи та гуркіт з міста нагорі.
! ?
Їх було до біса троє! Що це означає? — крикнув зі спини воїн, який одразу ж замовк сильним ударом убік від Марко.
. ! .
Танк з Гарцюючих соколів приклав палець до рота. — Мовчи! Я не планую сьогодні тут помирати.
— Це стосується кожного, — прошипів Гленн спереду, зупинившись. Продовжуючи набагато спокійнішим тоном, він додав Ми пройшли добру відстань. Сподіваюся, ніхто з них не стежить за нами. Відтепер ми продовжуватимемо повільніше і набагато тихіше і намагатимемося вибратися з міста. Один з цих тунелів веде до покинутої шахти на південний захід звідси.
— Шахта Каліс покинута з поважної причини, — сказав бард Аарон, підходячи до Гленна. Я чув, що в цьому районі були помічені гончаки-сталкери.
Деякі бійці навколо Ілеї насупилися при згадці про собак, а інші все ще ремствували про міни.
.
Не чув про тих гончих. Легка усмішка смикнула Ілею за губи. Нові речі для боротьби та покинута міна? Якщо це не звучить як можливе підземелля, то я не знаю, що відбувається.
— А-а-а... Обдуриш тебе.
.
Всі завмерли, коли голос лунав у вухах. Обернувшись, Ілея побачила одного з ельфів, який стояв метрів за пятдесят назад по тунелю. Біловолосий з давнішого. Істота несла два мечі злого вигляду і світилася сліпучою магічною енергією.
Де ти ховаєш Проклятого? — прошипів ельф, наближаючись до групи з широкою посмішкою на обличчі.
– ?
Воїн – ?
! , !
Готуйтеся до бою! Баки спереду і ззаду, решта посередині. Якщо ми помремо тут, ми хоча б шматок витягнемо з цього блядь! — вигукнув Гленн, і пара чоловіків і одна жінка навколо Ілеї зареготали, коли всі активували свої навички та зайняли позицію.
.
— Хм... Так... Ви скуштуєте... Чудово. Задиханий голос ельфа був дивним, незворушним. Раптом помчавши, ельф посміхнувся, коли його магія зібралася.
!
Спробуй відступити далі по тунелю, поки ми бємося, шахта не повинна бути далеко! — гукнув Гленн. — Маги, будьте обережні, щоб не обвалити стелю!
Заклинання ожили, коли ударна хвиля сили врізалася в танки попереду. У повітрі пролунав тріск, коли рука жінки зламалася, коли вона намагалася підняти свій щит проти ельфійського воїна. Два злі мечі пробили новий отвір і залишили після себе лише труп, що падав.
Ухиляючись від магічних ракет і звичайних стріл, ельф обертався і продовжував рубати стіну щитів перед собою.
Цілитель поруч з Ілеєю намагався допомогти танку, що впав, трохи запанікувавши.
Даремно. Вона вже мертва.
Зосередивши свою увагу на фронті, танки, здавалося, стабілізувалися. За допомогою магії ззаду група неухильно, але повільно відступала через тунель, тримаючи ельфа на відстані.
Ілея побачила, як тремтять деякі люди навколо неї. Якщо він додзвониться...
.
Секунди минали повільніше, ніж будь-коли, коли група продовжувала свій шлях, а брязкіт металу об метал наповнював тісний простір шумом.
.
На щастя, ельфу не вдалося прорватися, і незабаром вони дійшли до якогось залу. Стіни перейшли в більш грубу і природну текстуру, ніж в попередньому тунелі.