Я запрошу Кет на побачення, і вона погодиться. Ми підемо на концерт «Місячного самогубства» і замість розмов про заморожені голови будемо танцювати. Я дізнаюся, що танцюристка з Кет нікудишня. На ґанку свого дому вона легенько поцілує мене в губи й зникне за темними дверима. Я піду додому й дорогою напишу їй повідомлення. Там буде одна цифра, яку я визначив після довгої й виснажливої сутички з підручником геометрії, — 25 000 миль.
У Нерозривному Корінці відбудеться внутрішній розкол. Повернувшись до Нью-Йорка, Перший Читач погрожуватиме карою всім непокірним. На підтвердження своїх погроз він таки спалить codex vitae Пенумбри, і це стане для нього фатальною помилкою. Чорні мантії страшенно обуряться й проведуть голосування. Усі переплетені зберуться в книжковому підземеллі, один по одному підіймуть руки, і Корвіну позбавлять його посади. Він залишиться виконавчим директором компанії Festina Lente, котра, до слова, ще більше примножить свої прибутки, а під землею з’явиться новий Перший Читач.
Ним оберуть Едґара Декла.
Моріс Тінделл вирушить до Нью-Йорка, щоб написати власний codex vitae, і я пораджу йому попроситися на заміну Едґару Деклу на посаду вартового Читального Залу. Їхній конторі не завадить трохи пожвавлення.
Хоча її знищать, текст книги життя Пенумбри буде збережено, і я запропоную йому видати її.
Він заперечить:
— Може, одного дня це й станеться, але не зараз. Нехай вона поки залишиться в таємниці. Зрештою, хлопчику мій… — Його блакитні очі примружаться і зблиснуть. — Ви, певно, вельми здивуєтеся з того, що в ній знайдете.
Разом із Пенумброю ми започаткуємо нове товариство, чи радше невелику компанію. Ми вмовимо Ніла інвестувати в неї частину отриманих від Google прибутків, а тоді виявиться, що Федоров володіє мільйонами в акціях HP, і він теж підкине нам трохи грошенят.
Ми з Пенумброю не раз будемо обговорювати, яка справа найбільше нам пасує. Нова книгарня? Ні. Пенумбра визнає, що найкраще він почуває себе в ролі провідника й наставника, а не вченого й розшифровувача. А я зізнаюся, що просто шукаю причину зібрати в одному місці всіх дорогих мені людей. Тож ми відкриємо консультаційну контору — такий собі загін спецпризначення для компаній, що працюють на перехресті книжок та інформаційних технологій і шукають розгадки таємниць, які громадяться по темних закутках цифрових полиць. Кет знайде для нас перший контракт: розробити систему приміток на полях для прототипу ґуґлівської електронної книжки, тонкої й легенької, з корпусом не з пластику, а з цупкого сукна, як у книжки у твердій палітурці.
Після цього нам доведеться шукати роботу самостійно, і Пенумбра виявиться справжнім майстром рекламних презентацій. Одягнувши чорний твідовий костюм і ретельно протерши окуляри, він неквапом заходитиме до конференц-залів Apple та Amazon і, обвівши поглядом присутніх, питатиме: «Що ви шукаєте в цій угоді?» Його блакитні очі, його білозуба усмішка і (правду кажучи) літній вік вразять усіх, зачарують і, без сумніву, підкуплять.
На припеченій сонцем Валенсійській вулиці в нас буде вузенький офіс, затиснутий між мексиканським рестораном і майстернею з ремонту самокатів, заставлений великими дерев’яними столами із «блошиного» ринку й довгими зеленими стелажами з IKEA. На полицях вишикуються улюбленці Пенумбри, врятовані з книгарні: перші видання Борхеса і Гемметта, Азімов і Гайнлайн у глянцевих обкладинках, п’ять різних біографій Річарда Фейнмана. Раз на кілька тижнів ми будемо виносити книжки на сонечко й влаштовувати вуличний розпродаж, в останню хвилину анонсований у Twitter.
Проте за великими столами сидітимемо не лише ми з Пенумброю. До нас приєднається третій працівник — Розмарі Лапін. Я навчу її мови програмування Ruby, і вона створить нам сайт. Тоді ми переманимо до себе ґуґлівця Джада, і я підпишу угоду з Буркотуном.
Ми назвемо нашу компанію «Пенумбра», просто «Пенумбра», а в логотипі, який розроблю я, буде використано — а як інакше — шрифт Gerritszoon.
А як же цілодобова книгарня містера Пенумбри? Протягом трьох місяців вона стоятиме пусткою з табличкою «Здається в оренду» на вітрині, бо ніхто не знатиме, як використати таке вузьке й високе приміщення. Та врешті хтось докумекає.
Ешлі Адамс, одягнена в діловий костюм у графітовому та кремовому кольорах, з’явиться на порозі невеличкого офісу кредитної спілки «Телеграф-Гілл» із рекомендаційним листом від їхнього найстаршого ще живого клієнта. Вона опише свій задум із рішучістю й переконливістю професійного піарника.