Інвентарний реєстр допомагає виявляти підробки: кожен музей налаштовує свій термінал на відстежування нових записів про об’єкти, підозріло схожі на ті, які вже числяться в їхній колекції. Якщо Інвентарний реєстр б’є на сполох, це означає, що десь когось обшахрували.
Якщо пуансони, котрі я шукаю, належать до колекції якогось музею, їх неодмінно внесли до реєстру. Мені лиш треба хвилинку покопирсатися в терміналі. Та, правду кажучи, куратор будь-якого порядного музею вжахнувся б від мого прохання. Ці термінали — секретні знання музейного культу. Тому Олівер запропонував мені зайти через чорний хід, себто звернутися до невеликого музейчика, де знайомий куратор посприяє нашій справі.
Стіл за стійкою рипить під моєю вагою. Я чекав, що Інвентарний реєстр вразить мене високими технологіями, а насправді він сам схожий на артефакт. Це яскраво-блакитний екран старої моделі, під його товстим склом проступають пікселі. Нові надбання з усього світу прокручуються збоку. Серед них я бачу середземноморські керамічні тарелі, японські самурайські мечі та могольські фігурки — символи плодючості: досить звабливі могольські фігурки, з крутими стегнами, справжні якшині — і ще багато всякої всячини, як-от: старі секундоміри, зотлілі мушкети й навіть книжки, гарні старовинні фоліанти з блакитними палітурками й тисненими золотими хрестами.
І як це кураторам вдається працювати, коли можна на цілий день зависнути в цьому терміналі?
Галасливі першокласники з вищанням вриваються в Клубок. Двоє хлопчаків висмикують із відра біля дверей дві спиці, вступають у двобій і, бризкаючи слиною, імітують дзенькіт схрещених шабель. Табіта відводить їх до інтерактивних забавок, розповідаючи дорогою всілякі байки. На стіні позаду неї висить плакат із написом «Плетіння — це красиво».
Повернімося до реєстру. На іншому боці термінала є діаграми, що їх, вочевидь, намалювала Табіта. Вони показують нові надходження в різних сферах, наприклад, «Текстиль», «Каліфорнія» і «Немає у фондах». Діаграма «Текстиль» скидається на шпичастий гірський хребет. «Каліфорнія» — ніби крутий схил, що пнеться вгору. «Немає у фондах» — рівненьке плато.
Так, із чого почати?
Табіта вже взялася за клубки ниток. Першокласники порпаються у великих пластикових контейнерах, шукаючи улюблені кольори. Одна дівчинка беркицьнулась у контейнер і пронизливо верещить, а дві подружки тицяють у неї спицями.
Я не бачу пошукової стрічки.
Клацаю щось навмання, доки вгорі не з’являється покажчик (його викликала клавіша F5). Переді мною розгортається повна й детальна класифікація. Хтось десь розсортував усе, що є на світі, за категоріями:
МЕТАЛ, ДЕРЕВО, КЕРАМІКА
XV СТОЛІТТЯ, XVІ СТОЛІТТЯ, XVІІ СТОЛІТТЯ
ПОЛІТИКА, РЕЛІГІЯ, РИТУАЛИ
Заждіть-но, у чому різниця між категоріями «Релігія» і «Ритуали»? У мене всередині наче щось надірвалося. Я вивчаю категорію «Метал», але там лише монети, браслети й риболовні гачки. Жодного меча — мабуть, вони в категорії «Зброя». Або «Війна». А може, «Гострі предмети».
Табіта схиляється над першокласником, допомагаючи йому правильно схрестити спиці й виплести свою першу петлю. Він супить брови в глибокому зосереджені — я зустрічав такі обличчя в Читальному Залі, — нарешті йому вдається, петля готова, і він усміхається, а тоді заливається радісним сміхом.
Табіта повертається в мій бік.
— Уже знайшли?
Я хитаю головою. Ще не знайшов. Пуансонів немає в категорії «XV століття». Ну, може, вони там є, але проблема в тому, що все інше теж датується п’ятнадцятим століттям. Я тупцяю на одному місці, шукаючи голку в копиці сіна. Цілком можливо, що це копиця сіна династії Сун, котру разом з усім іншим спалили монголи.
Я підпираю підборіддя рукою, присуваюся ближче до екрана і вдивляюся в блакитний термінал — він показує мені зображення якихось кривобоких позеленілих монет, що їх підняли зі старого затонулого іспанського галеона. Невже я змарнував Нілову тисячу? Що мені робити із цією штукенцією? Чому Google досі не склав покажчика реліквій у музеях?
Дівча з яскраво-рудим волоссям, хихикаючи й затягаючи на шиї зелені нитки з розплетеного клубка, підбігає до моєї стійки. Гм… гарненький шарф? Вона всміхається й починає підстрибувати на місці.