- Ага, так це і є славна родова наливка. Подивимось, подивимось!
- Подивимося і тужитимемо за чистенькою, оскільки наливка - як і належить наливці - має бути трішки пересолодженою.
- Необов'язково, бувають і кисленькі наливочки.
- А я все одно віддаю перевагу чистенькій. Але винятково хорошій, тій, що з біленькою голівкою.
- Від чистої похмілля буває…
- Це тільки від погано дистильованої, дорогий мій пане. Або від надлишку пристойної чистенької. Винятково від надлишку!
- У мене від надлишку ніколи похмілля не буває, а от від однієї чарочки чистої я по голові отримую, - втрутився старший сержант Годлевський.
- По голові? - здивувався Брусь.
- Ну так. Перед тим, як повернутися додому, пити не можу, бо моя стара - найчистіший тобі спиртометр, щоб вона здохла!
- А для мене чиста – мов ліки.
- Від чого?
- А від усього. Вона мене чи розігріває, чи охолоджує, чи…
- Охолоджує? Чиста?!
- Це правда, - цього разу в розмову втрутився доктор Хануш. - Кліматизуючі переваги чистого спирту відомі вже давно. Відомо, що горілка захищає від морозу, оскільки розігріває замерзлого, і перед спекою, адже коли всередині робиться дуже тепло, то повітря зовні, за контрастом, здається набагато прохолоднішим, ніж по суті, і навіть приємно так бадьорить.
Друга половина столу була зайнята розмовою про стрілянину минулої ночі біля залізничних колій.
– Стара Зоська Гармулянка, сестра обхідника, загинула. Випадкова куля, така вже її доля! – повідомив Кортонь.
- Ну ось вам, - фиркнув Седляк, - а кожного дня в костелі просиджувала. Мабуть, молитви святош не захищають.
- Точно так, як марксизми не захищають придурків, - буркнув Мертель під ніс, але тихенько, щоб його не почули.
- Я ось читав, - продовжував Седляк, що в мусульман та африканських негрів, окрім молитов чи шаманських закляття, застосовуються засоби проти куль. Наприклад, протикульові мазі. Намастишся, і ось ти куленепробивний! У нас це знадобилося б, га? Я вважаю…
- У нас це вже було, - перебив Малевич.
- У нас?!.. - здивувалися всі.
- У часи Повстання Костюшка. Отці з ордена Беноні продавали у своєму варшавському монастирі, що на Новому Місті, освячені картки, які нібито захищали від куль. Брали дорого, одна штука п'ять злотих коштувала.
- І що? Діяло?
- Не завжди. Але коли сімейство застреленого приходило з рекламаціями, братики пояснювали, що, мабуть, у покійника був на совісті смертний гріх, що нівелював силу святої картки. І вони заробили на них величезні гроші, оскільки і попит був величезний.
- Чому ж Начальник[10] забобонів цих не засуджував? - спитав Седляк.
- Тому що простаки з картками йшли у вогонь, як у танок, - пояснив Малевич.
- Вірячі в силу Божу, адже це Бог кулю несе, адже так, шановний? - зачепив ксьондза Гаврилка професор Станьчак. - От і бідолашній Зосьці від Господа Бога дісталося, я правий?
Гаврилко похитав головою, чи то з запереченням, чи то з жалем до дурної зачіпки. Але Станьчак не хотів відступати:
- Пане ксьондз сьогодні в парадному мундирі, навіть подивитися приємно!... Але ще приємніше було б бачити пана ксьондза у фіолетовому чи пурпуровому одязі[11], ось тільки пан ксьондз ніяк підвищення не дочекається. Невже єпископові чимось насолили, га?
– Не потрібні мені земні чини, професоре, – пояснив Гаврилко. - Роботи з паствою Божою мені вистачить, щоб піднестися до Царства Небесного.
- Може вистачить, а може й ні, пане ксьондзик. І, можливо, саме сьогодні воно й проявиться... Щоб піднестися, необхідно мати амбіції підйому ієрархічними сходами, а відсутність таких амбіцій - це просто вада.
- Церква бачить це інакше, не так по-земному, - відповів священик.
- Невже? Тоді чому ж князі Церкви б'ються за церковні посади чи папський трон?
- Я знаю розкішний анекдот на цю тему! - трубним голосом заявив Кортонь. – Слухайте! Їдуть у поїзді єврей та молоденький вікарій. Сидять один навпроти одного. Раптом єврей запитує: "Якщо пан ксьондз отримає підвищення, то ким стане?"
"Можу стати настоятелем парафії", - відповідає вікарій.
"А потім?" - запитує єврей.
"Потім можу стати каноніком".
"Ну а ще пізніше?"
"Пізніше можу стати прелатом".
"А що далі?"
"Далі, якби я мав видатні заслуги, то можу стати єпископом".
"А ще вище можна?"
"Так, можна. З волі Святого Отця я міг би стати кардиналом".
"Цей ваш Святий Отець - папа римський, я правильно говорю? Це він усією вашою церквою керує, так?"