Выбрать главу
* * *

Прийшовши до тями, Баррент виявив, що лежить на дивані. Двоє чоловіків розтирали йому руки і ноги, біля тіла він відчував тепло грілки. Над ним із тривогою схилилось широке засмагле обличчя дядька Інгемара.

— Почуваєтеся наразі краще? — запитав дядько Інгемар.

— Здається, так, — відповів Баррент, — чому ви так довго не відчиняли двері?

— Ми майже ніколи їх не відчиняємо, — пояснив священик, — це проти закону — допомагати незнайомцям у біді. Оскільки ви ще не приєдналися до Шабашу, то формально залишалися для нас чужим.

— Тоді чому ви нарешті мене пустили сюди?

— Мій помічник зауважив, що у нас наразі молиться парна кількість людей. А мусить бути непарна, бажано, щоб їхнє число закінчувалось на три. Там, де церковний і світський закони суперечать один одному, світський закон повинен поступитись. Тому ми вас впустили, незважаючи на постанову уряду.

— Якась дивна постанова, — сказав Баррент.

— Насправді не така вже й дивна. Як і більшість законів Омеги, вона створена для того, щоб стримати приріст населення. Омега — надзвичайно безплідна планета. Розумієте, постійне прибуття нових в'язнів збільшує населення, що дуже шкодить старожилам. Доводиться шукати засоби позбавлення від надлишку новачків.

— Це несправедливо, — обурився Баррент.

— Ви поміняєте думку, коли станете старожилом, — відповів Інгемар, — а через вашу затятість я впевнений, що ви ним таки станете.

— Можливо. Але що сталося? Температура знизилася, мабуть, десь на сорок градусів за п'ятнадцять хвилин.

— На сорок вісім, — уточнив дядько Інгемар, — все насправді дуже просто. Омега — це планета, яка ексцентрично обертається навколо подвійної зіркової системи. Нестабільність, як вважають, ще більше посилюється через своєрідний рельєф планети — розміщення гір і морів. У результаті маємо жахливий клімат, який характеризується раптовими бурхливими стрибками температури.

Помічник священника, маленький, самовдоволе-ний чоловічок пояснив:

— Кліматичні умови Омеги відповідають крайній межі можливості виживання людини без підтримки штучними засобами. Якщо коливання між спекою і морозом було б ще хоч трохи сильнішим, людське життя тут би було неможливим.

— Це ідеальний світ для покарання новачків, — вдоволено сказав дядько Інгемар, — бувалі мешканці відчувають, коли наближається зміна погоди, і ховаються у приміщення.

— Це якісь пекельні умови, — сказав Баррент, на більше йому просто забракло слів.

— Добре сказано, — зрадів священик, — пекельні, і тому ідеально підходять для поклоніння Чорному. Якщо вам наразі краще, Громадянине Барренте, може продовжимо відправу?

За винятком обморожених пальців на ногах і руках, із Баррентом все було гаразд. Він кивнув і пішов за священиком і парафіянами до головного приміщення Шабашу.

* * *

Чорна Меса дала йому таке необхідне після всього щойно пережитого розслаблення. Нагрівшись на своєму місці на лаві, Баррент дрімав під супровід проповіді дядька Інгемара про необхідність щоденно чинити Зло.

— Поклоніння Злу, — проповідував дядько Інге-мар, — не повинно обмежуватись лише понеділком. Навпаки! Пізнання і вчинення Зла повинно супроводжувати все ваше повсякденне життя. Не всім дано бути великими грішниками, але ніколи не слід збиватись з цього шляху. Невеличкі погані вчинки, здійснені протягом життя, накопичуються у гріховне ціле, найбільш приємне Чорному. Не потрібно ніколи забувати, що деякі з найбільших грішників, навіть самі демони, часто розпочинали з малого. Чи не розпочинав Трастус як скромний крамар, який обдурював своїх клієнтів, розважуючи рис? Хто б міг сподіватись, що цей простий чоловік перетвориться на кривавого вбивцю з провулку Торндайк? І хто міг уявити, що доктор Лоуен, син портового вантажника, колись стане головним авторитетом щодо застосування тортур? Наполегливість і благочестя дозволили цим чоловікам піднятися над природними перешкодами і зайняти видатне місце праворуч Чорного. І це доводить, що Зло є справою як бідних, так і багатих.

На цьому закінчилася проповідь. Баррент на хвилину прокинувся, коли було винесено й показано шановній громаді священні символи: кинджал із червоним руків'ям і гіпсову жабу. Потім він знову задрімав допоки неквапом зображували магічну пентаграму.