Це не потішило Баррента. Він запитав:
— Що мені наразі робити?
Старий подав йому оберемок ганчір'я.
— Одягніть це на себе, а я попрацюю над вашим обличчям. Ви, друже мій, станете мутантом.
Невдовзі Баррент знову опинився на вулиці. Він був одягнений у лахміття. Під ним він тримав зброю, а у вільній руці — кухоль для жебракування. Старий досконало попрацював із рожево-жовтим пластиком. Чоло Баррента тепер жахливо роздулось, розплесканий ніс ледь не торкався вилиць. Форма його обличчя змінилась, знаки Полювання були приховані.
Загін Мисливців пробіг поруч, навіть не глянувши в його бік. У Баррента почала з'являтись надія на порятунок. Він виграв такий цінний для нього час. Останні промені повитого імлою сонця Омеги зникали за обрієм. Ніч давала йому додаткові переваги, і, якщо пощастить, він зможе ховатись від Мисливців до світанку. Після цього, звичайно, треба було пережити ще й Ігри, але Баррент не планував брати в них участь. Якщо його маскування виявиться достатньо надійним, щоб захистити його від цілого міста Мисливців, то його не зможуть знайти і тоді, коли забажають примусити до участі в Іграх.
Може, після закінчення свята він знову матиме змогу з'явитися в суспільстві Омеги. Цілком можливо, якщо йому вдасться пережити Полювання і уникнути Ігор, він отримає особливу винагороду. Таке зухвале й успішне порушення закону мало бути варте нагороди...
Баррент побачив ще одну групу Мисливців із п'ятьох чоловіків. Серед них був і Тем Ренд, суворий і гордий, у новому мундирі Вбивці.
— Гей, ти! — гукнув один із мисливців, — тут не пробігав Переслідуваний?
— Ні, Громадянине, — сказав Баррент, покірно схиливши голову і тримаючи напоготові зброю під лахміттям.
— Не слухайте його, — зауважив інший з чоловіків, — ці кляті мутанти ніколи не говорять нам правди.
— Давайте пошукаємо, — запропонував ще один. Група відійшла, але Тем Ренд залишився чекати на них на місті.
— Ти справді не бачив, щоб хтось із Переслідуваних тут пробігав? — запитав Ренд.
— Справді, Громадянине, — відповів Баррент, побоюючись, що Ренд впізнає його. Він не хотів його вбивати, а окрім того і не був впевнений, що йому б це вдалось — рефлекси Ренда були просто блискавичними. Однак зараз свій лазерний пістолет Ренд тримав в опущеній руці, тоді як зброя Баррента вже була наставлена на Ренда. Ця перевага в частку секунди могла б бути вартою високої швидкості і точності Ренда. Але якби до цього дійшло, подумав Баррент, це, мабуть, закінчилось би нічиєю — вони, більш ніж ймовірно, повбивали б один одного.
— Ну, — промовив Ренд, — якщо ти побачиш когось із Переслідуваних, скажи їм, щоб не маскувались під мутантів.
— Чому?
— Цей трюк довго ніколи не працює, — продовжував спокійно говорити Ренд, — він дає приблизно годину перепочинку. Потім інформатори викривають Переслідуваного. Якщо б на мене полювали, я міг би скористатись маскуванням під мутанта. Але не висиджувався б на бордюрі, а спробував прорватись з Тетрагіду.
— Ви б на це зважились?
— Авжеж, кілька Переслідуваних щороку втікають у гори. Звичайно, чиновники не розповідають цього, тому більшість громадян про це не знає. Але у Спілці вбивць зберігається документація про всі трюки і прийоми Переслідуваних і про їхні втечі за весь час також. Це частина нашої роботи.
— Дуже цікаво, — сказав Баррент. Він розумів, що Ренд впізнав його, незважаючи на маскування. Тем був гарним сусідом — і, мабуть, поганим вбивцею.
— Звичайно, вирватись із міста непросто. І навіть коли людина вибереться звідси, це ще не означає, що вона вже вільна. Є ще Мисливський патруль за межами міста і навіть гірше за це…
Ренд різко замовк. До них поверталась група Мисливців. Ренд пішов із ними.
Після того, як Мисливці його минули, Баррент встав. Ренд дав йому гарну пораду. Без сумніву, декому вдавалось втекти з міста. Життя в безплідних горах Омеги мало б бути надзвичайно важким, але будь-які труднощі кращі за смерть.
Якщо вдасться дістатись до міських воріт, йому доведеться стерегтись Мисливських патрулів. А Тем ще згадував про щось гірше. Баррент замислився, що б це могло бути? Можливо, спеціально навчені гірські Мисливці? Нестійкий клімат Омеги? Небезпечна флора і фауна? Шкода, що Ренду довелось перервати розмову.
З настанням темряви Баррент досяг Південних воріт. Зігнувшись в три погибелі, він пошкандибав до сторожового загону, який охороняв вихід із міста.
Розділ 17
Сторожа не чинила жодних перешкод. Цілі родини мутантів втікали з міста, шукаючи безпечного місця серед гір, допоки не закінчиться шалене Полювання. Баррент приєднався до однієї з таких груп і незабаром опинився в передгір'ї за милю від Тетрагіду.