Я пройшов кілька десятків метрів і зрозумів: далі йти несила. На щастя, поряд розкинувся невеличкий скверик, прикрашений альпійською гіркою. Я зайшов туди і знеможено присів на теплу від сонця гранітну брилу. Обхопив голову руками і ніяк не міг угамуватися: «Що сталося насправді? Випадковість, неймовірний збіг обставин? Дивовижна схожість дівчини з Віоланною? Якась містика? Чи… Але ж… Колись там, далеко-далеко, на моє запитання Віоланна сказала, що вона ще повернеться у це життя. Ми навіть можемо побачитись. Але це може бути і дуже гірка зустріч».
Від гнітючих думок мене відірвав дитячий голос. Неподалік, у скверику, гуляла молода жінка з дівчинкою років п’яти.
— Мамо, а той дядя, що сидить на камені, хто він такий? — питало дівча.
— Мабуть, добрий чарівник… — прозвучало у відповідь.
— А чому він такий сумний?
— Тому що всі чарівники завжди дуже сумні…
Інформація видавця
УДК 821.161.2-31
ББК 84.4УКР-44
К46
© Кешеля Д., 2017
© ВЦ «Академія», оригінал-макет, 2017
© Мінюк С., Романова Д., палітурка, 2017
ISBN 978-966-580-480-2 (серія)
ISBN 978-966-580-503-8
Кешеля Д.
К46 Дай сили заплакати : роман-видіння / Дмитро Кешеля. — К. : ВЦ «Академія», 2017. — 128 с. — (Серія «Ім’я»).
978-966-580-480-2 (серія)
978-966-580-503-8
Літературно-художнє видання
Серія «Ім’я». Заснована в 2016 році
КЕШЕЛЯ ДМИТРО
Дай сили заплакати
Роман-видіння
Редактор Г. Т. Сенькович
Коректор Т. А. Дічевська
Комп’ютерна верстка Є. М. Байдюка
Формат 84 х 108/32. Ум. друк. арк. 6,72. Зам. 16-651.
Видавничий центр «Академія»,
04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38–44.
Тел./факс: (044) 483-19-24; 456-84-63.
E-maiclass="underline" academia.book@gmail.com
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 555 від 03.08.2001 р.
Віддруковано на ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»,
09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Свідоцтво серія ДК № 4063 від 11.05.2011 р.
Впроваджена система управління якістю згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000
Роман-видіння «Дай сили заплакати» засвідчує новий рівень художнього мислення Дмитра Кешелі. Свої життєбачення і колоритний почерк він зберіг, але на цей раз заглянув у сфери, куди не кожен наважиться спрямувати свій зір. Це роман філософськи зрілого митця, який уміє просто й прозоро вести мову про неосяжне. У ньому — досвід років й енергії таланту, які живлять бачення того, що людину хвилює і відлякує, про що вона думає і навіть собі не зізнається про суть передуманого.
В. Т.
