Він оголосив:
— Я заспіваю фрагмент з «Аїди» — «In questa tomba oscura».
Літній Менаша зібрався на силі. Він підняв голову. Кадик, що проступив на його шиї, був уже не такий, як тоді, коли він, юнаком, працював штампувальником на чиказькій фабриці, та все ж він був. Та й давній запал теж нікуди не зник. Менаша зчепив руки, звівся навшпиньки, і так само пристрасно, як у нашій кухні на Райс-стріт, але слабшим голосом та, як і раніше, недоладно, зриваючись на фальцет, він зворушений, страшенно зворушений, заспівав свою арію. Та це була лише розминка. Коли він закінчив, то оголосив, що збирається виконати «Повернення додому», давній американський спіричуел… що його Дворжак використав у своїй симфонії «З нового світу», додав він, немов роблячи нотатку до програми. І тоді, о Господи, я пригадав, що у двадцятих роках він тужив за своєю домівкою в Іпсиланті і як він, сумуючи за своєю коханою, співав: «Вертаюся додому, вертаюся додому, я вертаюся додому», — аж доки моя мама сказала: «Заради Бога, вертайся вже нарешті». А тоді він приїхав знову, з огрядною, лагідною й заплаканою нареченою, з дівчиною, яка, сидячи у ванні, не могла підняти до голови своїх занадто товстих рук, і моя мама зайшла, щоб помити їй волосся і витерти рушником.
Усі вони вже відійшли, зосталися тільки ми.
А дивитися у відкриті могили було анітрохи не приємніше, ніж раніше. Коричнева земля, грудки і галька — чому все це мусить бути таке важке. Воно мало надто велику вагу, завелику, щоб її можна було витримати. Проте я зауважив іще одне нововведення у похованні. Всередині могили була відкрита бетонна коробка. Труни опустили, потім під’їхала жовта машина, і маленький кран, з гортанним риком, підняв бетонну плиту й накрив нею цю коробку. Тож труну було обгороджено, і земля не потрапляла на неї безпосередньо. Але як же тоді людині вибратися звідти? Ніяк, ніяк, ніяк! Вона там зостанеться, зостанеться! При зіткненні плити з коробкою почулося тихе сухе шкряботіння, як по череп’яному посуду, немов ложкою по цукерниці. Ось так, мовчазно обертаючи свої троси, вчинило з окремо взятим поетом сполучення колективних умів та об’єднаних винаходів. Те ж саме проробили і з поетовою матір’ю. На неї теж опустилася сіра плита, і тоді Вальдемар узяв лопату, немічними руками викопав пару грудок землі й кинув по одній у кожну могилу. Старий азартний гравець заплакав, і ми відступили вбік, щоб не бентежити його. Коли бульдозер розпочав свою роботу, він усе ще стояв біля могил.
Ми з Менашею пішли до «лімузина». Боком свого черевика він відгорнув кілька торішніх листків і сказав, дивлячись крізь свої окуляри з товстими скельцями:
— Що це, Чарлі, весняна квітка?
— Так і є. Гадаю, зрештою це мало статися. Такого теплого дня, як цей, усе здається вдесятеро мертвіше.
— Тож це маленька квітка, — мовив Менаша. — Колись розповідали, як один хлопчик під час прогулянки парком запитав свого сварливого батька: «Як називається ця квітка, тату?» — і той сердито закричав: «Звідки я знаю? Хіба я торгую дамськими капелюшками?». Тут іще одна, але, як думаєш, вони звуться, Чарлі?
— Гадки не маю, — відповів я. — Я й сам виріс у місті. Це, певно, крокуси.
Інформація видавця
УДК 821.111(73)-31
ББК 84(7СПО)-44
Б 43
HUMBOLDT’S GIFT
Copyright © Saul Bellow, 1973, 1974, 1975
All rights reserved
Сол Беллоу
Дар Гумбольдта [Текст]: роман / Сол Беллоу; перекл. з англ. Ірини Карівець. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 720 с.
ISBN 978-617-679-437-0
УДК 821.111(73)-31
ББК 84(7СПО)-44
Сол Беллоу © текст, 1975
Ірина Карівець © переклад, 2017
Тетяна Омельченко © обкладинка, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
ISBN 978-617-679-437-0
Усі права застережено
Літературно-художнє видання
Сол Беллоу
Дар Гумбольдта
Роман
Переклад з англійської Ірини Карівець
Головний редактор Маряна Савка
Відповідальний редактор Ольга Горба
Літературний редактор Вікторія Стах
Художній редактор Назар Гайдучик
Обкладинка Тетяна Омельченко
Макетування Альона Олійник
Коректор Назар Данчишин
Підписано до друку 22.06.2017. Формат 84x108/32
Гарнітура «PermianSerif». Друк офсетний.
Умовн. друк. арк. 37,80. Наклад 2500 прим. Зам. № 7-06-2611.
