Выбрать главу

м. Жмеринка

1994 р.

Не був би я

Не був би я в своєї матері за сина І чоловіче ймення гордо не носив, Якби не славив я природу в молодінні І щоб красу довкола ніжно не любив.
Не був би я нащадком генів в родоводі, У пламені кохання палко не горів, Якби не прагнув осідлати роки коні, Шляхами прадідів промчатись не хотів.
Не був би я людиною, як всі земною, Не мав би права я на білім світі жить, Якби не прагнув за народ іти до бою І добрий слід в житті нащадкам залишить.

с. Станіславчик

1996 р.

Пізнай себе

Пізнай себе, мій розуме людський, Всі сторони свої мені відкрий, Щоби одна найкраща сторона Відкрита завжди для людей була.
Пізнай себе, мій розуме людський, Всі таємниці там мені відкрий, Щоб віднайшлася сторона така, В якій була б одна лиш доброта.
Пізнай себе, мій розуме людський, Даруй мені потік думок ясний, Щоби від них живилася душа І хвилювала серденько краса.

м. Жмеринка

1995 р.

Волошкові блакиті

Волошкові блакиті теплом літа зігріті, Умиваються сяйвом золотої пори. Волошкові блакиті розлилися у житі, Між колоссям збирають волошків синьову,
Волошкові світанки в чисто-свіжій блакиті Колискову співають молодому зерну. Волошкові блакиті тишиною сповиті В волошкових просторах наливають хліби.
А жита половіють в волошковому цвіті І пливуть над полями волошкові пилки. Волошкові блакиті в ранніх росах умиті, Мов струмують, кохана із твоєї душі,
Ми зайдемо з тобою в волошкові блакиті, В неозорих просторах де духмянці густі, Синій цвіт волошків в волошковому світі Зберем в пишні букети, вип'єм чари п'янкі.

м. Жмеринка

1980 р.

Чайка

Прилетіло чайко мило, білокрила І принесла з моря чистоту душі, Враз поблякло горе, життєві турботи, Що нанесли мулом прожиті роки...
Я дивлюсь на чайку, на прибою хвилі І лину у мріях у юність ясну, Я дякую чайці біленькій і милій За мить цю щасливу в морській стороні.

м. Затока

2004 р.

Забери мене

Забери мене туди, Де незнанії світи, Я прохаю, так зроби, Я благаю забери!
Забери мене туди, Де любові голоси, Я прохаю, так зроби, Я благаю забери!
Забери мене туди, Де лиш ніжності душі, Я прохаю, так зроби, Я благаю забери!
Забери мене туди, Де кохання і де ти. Я прохаю, так зроби, Я благаю забери!

с. Носківці

1997 р.

Судилась доля

Чому судилось, лихо доле, Ти з ранніх літ бідній вдові? Чому не сплила чорним мулом  В безлюдний світ, в чужі краї?