Нині у нашій компанії значно менше часу витрачається на хвилювання і розмови про проблеми. Натомість більше уваги приділяється конкретним заходам, яких необхідно вжити, щоб виправити ситуацію».
Мій друг Френк Беттджер, один із провідних бізнесменів у страховій галузі, розповів мені, як за допомогою подібного методу він не лише став менше хвилюватися за свої справи, а й подвоїв прибуток.
«Багато років тому я почав продавати страхові поліси і був сповнений ентузіазму та любові до своєї роботи. Потім мене охопив розпад, я відчув огиду до цієї роботи й навіть почав думати про звільнення. Я, напевне, таки покинув би цю роботу, якби одного суботнього ранку мені не спало на думку, що треба спокійно сісти і з'ясувати причину моєї тривоги.
1. Перш за все, я запитав себе: „У чому полягає проблема?“ Відповідь була такою: я організовував ділові зустрічі з великою кількістю людей, а прибутки мої залишалися середніми. Клієнти охоче мене вислуховували, вивчали рекламні проспекти, але угоди укладати не поспішали. „Я обміркую вашу пропозицію, містере Беттджере, і обов'язково зв’яжусь із вами пізніше“, — заявляв клієнт. Саме необхідність витрачати час на повторну зустріч і дратувала мене.
2. Я запитав себе: „Як вирішити цю проблему?“ Але для того, щоб відповісти на це запитання, мені треба було вивчити факти. Я поклав перед собою ділові записи за останні дванадцять місяців і почав аналізувати цифри.
На мене чекало приголомшливе відкриття! Там чорним по білому було написано, що сімдесят відсотків страхових полісів я продав під час першої зустрічі! Двадцять три відсотки продавалися після другого візиту. І лише сім відсотків страхових угод були укладені під час третьої, четвертої, п'ятої тощо зустрічей. А ці подальші візити відбирали в мене безліч часу. Іншими словами, я витрачав половину свого робочого дня на діяльність, яка забезпечувала мені лише сім відсотків угод!
3. „Що слід робити в такому випадку?“ Відповідь була цілком очевидною. Я негайно відмовився від повторних візитів, а вивільнений час присвячував роботі з перспективними клієнтами. Наслідки вражали. За дуже короткий проміжок часу я майже удвічі збільшив фінансову віддачу від кожної зустрічі з клієнтом!»
Як я вже казав, сьогодні Френк Беттджер — один із найкращих страхових агентів у країні. Він щорічно продає страхових полісів на один мільйон доларів. А він же колись збирався кинути цю роботу, визнавши свою поразку. І лише аналіз ситуації вивів його на шлях до успіху.
Застосовуйте метод чотирьох запитань у своїй діяльності — він позбавить вас половини тривог і хвилювань. Ось ці чотири запитання.
1. У чому полягає проблема?
2. Що її спричинило?
3. Які є можливості для вирішення проблеми?
4. Яке вирішення проблеми ви пропонуєте?
Резюме Частини II
Основні методи аналізу неспокою
Правило 1
Зберіть фактичний матеріал. Пам'ятайте слова декана Хокса: «Половина людей відчуває неспокій через те, що намагається ухвалити рішення, не маючи необхідних і достатніх фактів».
Правило 2
Ретельно проаналізуйте весь фактичний матеріал і тільки потім ухвалюйте рішення.
Правило 3
Коли ухвалите рішення, негайно починайте діяти. Вживайте необхідних заходів і не хвилюйтеся за результат.
Правило 4
Якщо ви (ваші колеги, друзі, родичі тощо) починаєте нервувати, візьміть аркуш паперу і запишіть відповіді на такі питання.
1. У чому полягає проблема?
2. Що її спричинило?
3. Які є можливості для вирішення проблеми?
4. Яке вирішення проблеми ви пропонуєте?
Частина III
Як подолати неспокій, перш ніж він здолає вас
Розділ 6
Як витіснити неспокій зі своє душі
ніколи не забуду розмови з Маріоном Дж. Дугласом, яка відбулася одного вечора кілька років тому. Маріон відвідував мої заняття. (З особистих міркувань він просив не називати його справжнього імені. Але ця історія правдива, і я навожу її в тому вигляді, як він сам виклав її нам.) Він сказав, що в його сім'ї сталася трагедія, ба навіть дві поспіль. Спочатку померла п'ятирічна донечка. Маріон з дружиною мало не збожеволіли від горя. «Через десять місяців, — розповідав він, — Господь подарував нам ще одну дівчинку, але й вона через п'ять днів померла. Ця подвійна трагедія зламала нас. Я не міг спати, не міг їсти, не міг ні відпочити, ні заспокоїтися. Моя нервова система була геть розхитана, я втратив сенс життя». Врешті-решт Маріон звернувся до лікарів. Один із них призначив йому снодійне, другий порадив податися в мандрівку. Він виконав обидві рекомендації, але жодна з них не допомогла. «Мені здавалося, — казав він, — що моє тіло потрапило в лещата, які дедалі міцніше стискаються». Якщо ви хоч раз опинялися у стані морального паралічу від горя, то знаєте, що він відчував.