Я думав, що врешті-решт збудую життя на противагу батьковій кар'єрі в глобальних фінансах. Ми з Мадлен про це напівсерйозно говорили. Або писатиму вірші, житиму в підвальному приміщенні, вивчатиму філософію, стану професором трансфінітної математики у якомусь невідомому коледжі десь у західно-центральній частині.
Потім був Росс, який купував роботи молодих митців, заохочуючи їх використовувати побудовану ним студію на його ділянці в штаті Мен. Образотворче, абстрактне, концептуальне, постмінімальне — неуславлені чоловіки та жінки потребували простору, часу і фінансування. Я намагався переконатися, що Росс використовує їх, щоб притлумити мою реакцію на його роздутий портфель.
Урешті-решт, я пішов курсом, який мене влаштовував. Крос-потоковий консультант із цін. Аналітик упроваджень — кластерних і некластерних середовищ. Ці роботи поглиналися словами, які їх описують. Назва роботи-посади і була роботою. Робота поглядала на мене з моніторів на столі, де я повномірно вбирав свою ситуацію у факті того, що осьде чому я належав.
А чи дуже різниться, вдома чи на вулиці, чи коли чекаєш біля виходу до літака на посадку? Я підтримував себе на лялькових наркотиках особистої технології. Кожне натискання клавіші викликає нервовий поспіх знайти щось, чого я ніколи не знав і не потребував знати, поки воно не з'являлося на моїх занепокоєних пучках, де лишалося на хистку мить перед тим, як зникнути назавжди.
У матері був ролик, який збирав ворсинки. Не знаю, чим він мене причаровував. Зазвичай я дивився, як вона скеровує пристрій по спинці свого сукняного пальта. Я намагався дати визначення слову ролик, не зазираючи до словника. Я сидів і думав, забував думати, потім починав знову, час від часу шкрябаючи слова на планшетці, почуваючись тупішим уночі та наступного дня.
Обертовий циліндричний пристрій, що збирає шматочки волокнин, які пристали до поверхні вбрання.
Було щось у цьому задовільне і важко виборене, навіть якби я поставав собі за мету не перевіряти словникове визначення. Сам ролик скидався на знаряддя вісімнадцятого сторіччя, щось, чим миють коней. Певний час я таке робив, пробуючи визначати слово за предметом чи навіть поняттям. Дай визначення лояльності, дай визначення правді. Я мав би спинитися, поки це мене не вбило.
Екологія безробіття, сказав Росс по телебаченню, французькою з субтитрами. Я намагався про це подумати. Однак боявся висновку, до якого міг би дійти, що цей вислів — не витребенькуватий жаргон, що він мав сенс, який прочиняє двері до переконливого аргументу щодо важливих питань.
Коли я знайшов квартиру на Мангеттені, знайшов роботу, а потім шукав іншої роботи, я бавив геть усі вихідні на прогулянки, інколи з подругою. Була в мене одна, така висока і худа, аж складалася. Вона жила на перехресті Першої авеню і Першої вулиці, і я не знав, як по літерам вимовлялося її ім'я — Ґейл чи Ґеїл, і я вирішив трохи почекати, перш ніж питати, думаючи про неї, вимовляючи одні літери одного дня, а інші — другого дня, і намагаючись визначити, чи різниться це від того, як я про неї думаю, дивлюся на неї, говорю до неї та її торкаюся.
Кімната в довгому порожньому коридорі. Стілець, ліжко, голі стіни, низька стеля. Сидячи в кімнаті, а потім блукаючи коридорами, я міг почувати, як западаю у щонайменшого самого себе, усі ці бундючні ідеї довкола мене знітилися в особисте мріяння, бо хто я був у цьому місці, як не тим, що потребує самозахисту.
Запах будинків інших. Там був хлопець, який позував мені в материному капелюшку і рукавичках, хоча могло бути і гірше. Хлопець, який розповів, що він з сестрою почергово натирали лосьйоном нігті на батькових ногах, щоб якось зарадити огидному повзучому грибку. Він думав, що це кумедно. Чому я не сміявся? Він усе повторював слово грибок, поки ми сиділи біля кухонного столу, де разом робили домашнє завдання. Півкусня висохлої грінки брьохнулося в усе ще вологе від пролитої кави блюдце. Синус косинус тангенс. Грибок грибок грибок.