— Почекай! — Вигукнув він. — Я сказав не подумавши. Навіть якщо у тебе нічого немає, мені не обійтися без твоїх порад. Будь ласка, залишся зі мною. Я навіть вибачусь, якщо хочеш.
— Це необов'язково, — відповів я, знаючи, що значить для принца Амбера просити вибачення. — Я залишуся. Я думаю, мені вдасться допомогти тобі.
— Чудово!
І він дружньо плеснув мене по здоровому плечу.
— І я дістану тобі військо — можеш не турбуватися.
Військо я йому дав.
Серед багатьох Відображень, які я пройшов, виявилася раса волохатих істот, з кігтями і іклами, які були більш-менш схожі на людей, але з інтелектом тупоголового вчителя початкових класів — прошу вибачення, хлопчики — я хочу сказати, що вони були віддані, чесні, і їх дуже легко було обдурити таким негідникам, якими були ми з Блейзом. Відчував я себе при цьому щонайменше незатишно.
Приблизно сто тисяч цих створінь буквально молилися на нас, аж до того, що цілували наші руки.
На Блейза це справило враження, і він заткнувся. Приблизно через тиждень моє плече відновилося. Через два місяці у нас було більше чверті мільйона солдатів.
— Корвін, Корвін! Ти все ще колишній Корвін! — Сказав він, і ми випили з цього приводу.
Але відчував я себе трохи дивно. Майже всім нашим солдатам була уготована смерть. І відповідальний за неї буду я. Я відчував деяке каяття, хоча чудово розумів різницю між відображенням і дійсністю. Проте кожна смерть тут буде справжньою смертю — це я теж знав.
Багато ночей я розкладав карти. Тут були і ті, яких не було у Флори: на одній з них був малюнок самого Амбера, і я знав, що з його допомогою я можу в будь-який момент проникнути в місто. На інших були наші загиблі брати. А на одній з них був Батько, і я швидко прибрав її назад у колоду. Він пропав без вісті.
Я довгий час вдивлявся в кожне обличчя, намагаючись збагнути, чого можна домогтися від них. Кілька разів я гадав на картах, і кожен раз випадало одне і те ж.
Його ім'я було Каїн.
Він одягнений у все зелене і чорне, У темному трикутному капелюсі з зеленим плюмажем з пір'ям, що звисало назад. За пояс заткнутий кинджал зі смарагдом в рукояті. Брюнет.
— Каїн, — покликав я.
— Хто? — Запитав він.
— Корвін.
— Корвін?! Це що, жарт?
— Ні.
— Чого ти хочеш?
— А що ти можеш запропонувати?
— Ти знаєш.
В очах його щось промайнуло, коли він подивився на мене, але я дивився на його руку поруч з кинджалом.
— Де ти?
— З Блейзом.
— Ходили чутки, що ти недавно побував у Амбері, і я багато думав, дивлячись на перев'язану руку Еріка.
— Ти хочеш знати, навіщо я тебе викликав, — сказав я. — Відповідь проста. Назви свою ціну.
— Що ти маєш на увазі?
— Послухай, давай говорити відверто, принаймні зараз. Як ти думаєш, ми з Блейзом зможемо перемогти Еріка?
— Ні. Саме тому я з ним. І я не продам свою армаду, якщо ти зв'язався зі мною через це — адже вірно?
Я посміхнувся.
— Хитромудрий брат, — відповів я. — Ну що ж, мені було дуже приємно поговорити з тобою. Може, побачимось у Амбері.
Я став піднімати руку, і він квапливо вигукнув:
— Почекай!
— Навіщо?
— Я ж навіть не знаю, що ти можеш запропонувати.
— Ні, знаєш, — відповів я. — Ти здогадався і дав мені зрозуміти, що тебе це не цікавить.
— Я цього не казав. Просто я знаю, хто зараз сильніший.
— Ти хочеш сказати — при владі.
— Нехай так. Що ти можеш запропонувати натомість?
Ми розмовляли приблизно годину, після чого північні морські шляхи були відкриті для мене і флотів Блейза, які отримають підкріплення, увійшовши туди.
— Якщо ти програєш, троє в Амбері позбудуться голів, — сказав він.
— Але ж ти так не думаєш, правда?
— Ні. Я думаю, що скоро на троні опинишся або ти, або Блейз. Мене влаштує служба переможцю. Регентство мені теж не завадить. Хоча мені все ще хочеться виторгувати у тебе голову Рендома, як частину нашого договору.
— Не піде, — сказав я. — Або ми домовилися, або ні.
— Домовилися.
Жерара я залишу на наступний день. Каїн мене остаточно вимотав.
Я повалився на ліжко і заснув.
Жерар, дізнавшись, як йдуть справи, погодився нас не чіпати. Можливо тому, що попросив його про це саме я, так як досі він вважав Еріка меншим з існуючих зол.
Я швидко домовився з ним, пообіцявши все, що він просив, благо нічиїх голів йому не було потрібно.
Потім я знову провів огляд військам і розповів їм про Амбер. Дивним чином вони швидко здружилися — червоношкірі здоровані й волохаті чоловічки з кігтями і іклами.