— Ну що ж, у будь-якому випадку — ні пуху, ні пера.
— До біса.
— До зустрічі.
Ось так і закінчився наш розмова, і чесно кажучи, вона мене стривожила. Цілком можливо що попереду нас чекала пастка.
Ерік був далеко не дурень. Можливо попереду нас чекало щось непередбачене і смертельно небезпечне. В результаті цих роздумів я просто знизав плечима, сперся об борт корабля і засунув свої карти за пояс.
Бути принцом Амбера значить бути гордим і самотнім. Це значить, що ти не можеш довіритися жодній живій душі. Я ніколи не був від цього в захваті, але що вже тут поробиш.
Я не сумнівався, що Ерік управляв тим штормом, який тільки що на нас обрушився, а це означало, що Рендом не збрехав. Ерік може управляти погодою в Амбері.
Так що я спробував і сам щось зробити.
Я знову направив флот до Амбера через снігопад, що валив з неба. Це був найжахливіший снігопад з усіх, які я коли-небудь створював.
На океан падали величезні білі вихори снігу.
Нехай-но він спробує зупинити те, що природне для даного Відображення, якщо зможе.
Він зміг.
Приблизно через півгодини снігопад припинився. Амбер був практично неприступний, і він дійсно був могутнім містом. Мені не хотілося збиватися з курсу, тому я залишив все як є. Ерік дійсно міг керувати погодою.
Що поробиш. Ми, звичайно, продовжували плисти далі. Смерті в зуби.
Що тут можна ще сказати?
Другий шторм був ще гірший першого, але на цей раз за штурвалом з самої першої хвилини стояв я. Шторм був насичений електрикою і направлений тільки на кораблі. Він розкидав їх в різні боки. У результаті ми втратили ще сорок суден.
Чесно кажучи, мені навіть страшно було викликати Блейза і дізнаватися у нього, що сталося з його сухопутними військами.
— У мене залишилося приблизно двісті тисяч солдатів. Повінь.
Після чого я передав йому розповідь Рендома.
— Доведеться повірити, — сказав він.
— Але краще про це зараз не думати. Управляє він погодою чи ні, ми все одно поб'ємо його.
— Сподіваюся.
Я закурив і сперся про штурвал. Незабаром з'явиться Амбер. Тепер я знав, як потрапити туди, працюючи з Відображеннями, і по воді, і по суші.
Але у кожного є свої недоліки.
Хоча колись настане той день, і…
Темрява нахлинула раптовою хвилею, і почався шторм — ще гірший двох попередніх.
Ми дивом примудрилися вийти з нього, але я був переляканий. Шторми обрушувалися на нас один страшніший іншого, але ж ми були в північних водах. Якщо Каїн стримає своє слово, тоді все в порядку. Якщо ні, він виявиться в прекрасному положенні.
А отже, я тут же припустив, що він нас зрадив. А чому б і ні? Я приготував свій флот — сімдесят три останніх кораблі — до бойових дій, коли побачив, що наближається його ескадра. Карти збрехали — або, навпаки, вказали абсолютно точно — на нього, як на ключову фігуру майбутнього бою.
Флагман ескадри попрямував до мого, і я теж перебирав руками штурвал, рухаючись назустріч. Ми могли б зв'язатися через Колоду, але Каїн цього не зробив, а зараз він займав більш вигідне положення. Отже, фамільний етикет дозволяв йому використовувати ті переваги, які він знайде потрібними. Він явно хотів, щоб про цю розмову було відомо всім, тому що крикнув мені через рупор:
— Корвін! Негайно здай командування своїм флотом! Я перевершую тебе в чисельності. Тобі не пробитися!
— Я дивився на нього через тонку смугу води, яка відділяла нас, і підніс свій рупор до губ.
— А як же наша угода?
— Анульована і не має більше сили, — сказав він. — У тебе занадто мало сил, щоб завдати Амберу хоч якийсь серйозний збиток, тому краще пощади життя людей і здайся зараз.
Я подивився через ліве плече на сонце.
— Вислухай мене, брат Каїн. І в такому випадку дозволь мені зібрати раду капітанів: я дам тобі відповідь, як тільки сонце опиниться в зеніті.
— Добре, — відповів він, не вагаючись ні хвилини. — Думаю, вони по достоїнству оцінять своє положення.
Я відвернувся і наказав відвести корабель до решти суден, які групою стояли віддалік.
Якби я спробував сховатися, Каїн почав би переслідувати мене по Відображеннях, знищуючи мої кораблі один за іншим. Порохом на справжній Землі користатися було неможливо — він не вибухав — але якщо зайти по Відображенням досить далеко, то в нашу сторону загримлять і гармати. У Каїна вони є, а якщо я зникну, то флот не зможе пливти по Відображеннях і залишиться в одному з них просто як мішень для ескадри Каїна. Так що куди не кинь, все клин. Ми або загинули, або треба здаватися в полон.
Я витягнув карту Блейза і сконцентрувався. Через деякий час фігура на зображенні заворушилася.