— Хто ви? Що вам потрібно?
Ну, раз вже я настільки невпізнанний в теперішньому стані, то не завадить зберегти інкогніто якомога довше.
— Я — мандрівник з півдня, і зовсім недавно зазнав корабельної аварії, — сказав я якомога більш жалібним тоном, — Багато днів мене носило по хвилях; мені пощастило і я вхопився за великий шматок дерева, і ось мене винесло сюди, на цей берег. Я проспав на піску весь ранок. Тільки що я прийшов до тями і знайшов у собі достатньо сил, щоб встати і підійти до цього маяка.
Він зробив крок вперед і узяв мене за руку, другою рукою обіймаючи за плечі.
— Заходь, заходь же, — говорив він. Обіприся на мене. Ну нічого, нічого, все обійдеться. Ходімо зі мною.
Він привів мене в свої кімнати, в яких панував на подив страшний безлад. Вони були завалені старими книгами, картами і всілякими навігаційними приладами. Він і сам-то не дуже твердо тримався на ногах, тому я намагався навалюватися на нього не дуже сильно, з зусиллям, достатнім лише для того, щоб підтримати його в переконанні, що я повністю виснажений. З цією ж метою я насилу сперся об одвірок.
Він підвів мене до своєї койки, допоміг прилягти і пішов замкнути двері і приготувати мені що-небудь поїсти.
Я зняв черевики, але побачивши свої ноги, визнав за краще надягти їх знову. Якби я дійсно довго плавав у морі, я нізащо б не був таким брудним. Мені не хотілося, щоб він відразу ж викрив мене у брехні, тому я натягнув на себе ковдру і з задоволенням розтягнувся на ліжку.
Жупен швидко повернувся з кухлем води, кухлем пива, великим шматком яловичини і товстим куснем хліба на дерев'яній таці. Одним помахом руки він скинув з маленького столика все, що на ньому лежало, потім ногою присунув його до ліжка. Він поставив на нього тацю і велів мені пригощатися.
Я не змусив себе просити. Я набив себе до самого горла. Я пожирав їжу. Я з'їв усе, до чого міг дотягнутися, а дотягнувся я до всього, що попалося мені на очі, вже будьте певні. Я випив обидва кухлі.
Потім я відчув, що смертельно втомився. Жупен кивнув головою, коли побачив, що в мене злипаються очі, і порадив мені подрімати. Перш ніж я зрозумів, що сталося, я вже провалився в сон.
Прокинувся я вже вночі, і відчував себе значно краще, вперше за багато-багато тижнів. Я встав, пройшов по приміщенню і вийшов назовні. Було холоднувато, на кришталево-чистому небі горіли мільйони зірок. Спалахнув, кинувши відсвіти мені на спину, вогонь на вершині маяка, потім погас, потім знову спалахнув на мить. Вода була досить холодною, але я повинен був привести себе в порядок. Я ретельно вимився, виправ і вичавив одяг. Це зайняло приблизно годину. Потім я повернувся на маяк, повісив речі на спинку престарілого стільця, заліз під ковдру і знову заснув.
На ранок, коли я прокинувся, Жупен був уже на ногах. Він приготував мені вельми щільний сніданок, і розправився з ним так само легко, як і з вчорашньою вечерею. Потім я позичив у нього бритву, дзеркало і ножиці і як зумів поголився і підстриг собі волосся. Потім я знову скупався і коли одягнув свій чистий просолений морем одяг, я майже відчував себе людиною.
Коли я повернувся з берега, Жупен пильно втупився в мене і сказав:
— Щось твоя фізіономія здається мені знайомою, хлопче.
Я знизав плечима.
— Розкажи-но мені про свою корабельну аварію.
Я розповів. Так, але як! З якими подробицями! Я не упустив навіть того трагічного моменту, коли з тріском зламалася і впала на палубу грот-щогла.
Він поплескав мене по плечу і налив мені віскі. Потім дав сигарету і тримав вогник, поки вона не розгорілася.
— Відпочивай тут спокійно, — сказав він мені. — Я звезу тебе на берег, коли захочеш, або посигналю проходячому кораблю, якщо він буде тобі знаком.
Я скористався його гостинністю. Поки я не міг вчинити інакше. Я їв його їжу і пив його віскі, і взяв у нього чисту сорочку, яка була йому занадто велика. Вона належала його загиблому в морі другові.
Я залишався з ним три місяці, поступово набираючись сил. Я, звичайно, допомагав йому, чим міг — стежив по ночах за маяком, коли він бував занадто п'яний, прибирав всі кімнати в будинку — навіть пофарбував дві з них і замінив віконні рами — і разом з ним дивився на море, коли бували шторми.