Ніккі повністю зняла біль, її сила текла в стару, від чого Тові відкинулася назад зі сльозами вдячності на очах.
Тові блищала від поту. — Будь ласка, Сестра, допоможи мені, за це я розповім тобі все.
— Для початку розкажи, хто завдав тобі удару.
— Шукач.
— Шукач це Річард Рал. Ти серйозно вважаєш, що я повірю цій історії? Річард Рал без вагань залишив би тебе без голови.
Голова Тові гойднулася з боку в бік. — Ні, ти не зрозуміла. Цей чоловік ніс Меч Істини. — Вона вказала на свій живіт. — Я не могла не впізнати Меч Істини, коли він пронизав мене. Цей тип застав мене зненацька, і перш ніж я зрозуміла хто він і чого хоче, цей паскудникк завдав удару.
Ніккі в замішанні притиснула пальці до брів. — Думаю, нам краще почати спочатку.
Але Тові впала в безпам'ятство. Ніккі збільшила кількість магії, що текла через неї, трохи полегшуючи стан хворої, але не лікуючи її рани. Ніккі не хотіла повністю зціляти її, їй потрібно було, щоб Тові не могла допомогти сама собі. Хоча сестра і мала вигляд доброї бабусі, але була гадюкою.
Ніккі всілася зручніше, поклавши ногу на ногу. Ніч судилася довга.
Коли Тові прийшла в себе, Ніккі сиділа прямо.
— Значить, ви принесли клятву Річарду, як лорду Ралу, сказала Ніккі, немов у їх бесіді зовсім не було перерви, — і це захистило вас усіх від соноходця.
— Вірно.
— І що потім?
— Нам вдалося втекти. Ми стежили за Річардом, щоб використовувати його в нашій роботі для Володаря. Необхідно було знайти приманку.
Ніккі дуже добре знала, хто такий їхній хазяїн.
— Що значить приманку?
— Щоб виконати свій обов'язок перед Володарем, ми повинні були бути впевнені в тому, що Річард Рал не втрутиться в наші плани. І ми знайшли спосіб утримати його.
— Що знайшли?
— Дещо, здатне зберегти узи між нами і лордом Ралом, що б ми не робили. Це була блискуча думка.
— І що ж це?
— Життя.
Ніккі насупилася, сумніваючись, що почула те, що почула. Вона направила потік магії на рану Тові і трохи зцілила її.
Після того, як Тові прочумалася від нападу болю, Ніккі запитала тихим голосом. — Що ти мала на увазі?
— Життя, — нарешті вимовила Тові. — Для нього це найвища цінність.
— І що?
— Подумай сама, Сестра. Щоб врятуватися від соноходця, ми повинні весь час бути зв'язані узами з Річардом Ралом. Ми не наважуємося розірвати їх ні на мить. Але ти ж знаєш, хто наш справжній господар.
— Володар. Ми принесли йому присягу.
— Правильно. І якщо ми зробимо щось, здатне нашкодити життю Річарда — наприклад, привести Володаря у світ живих, ми порушимо нашу клятву Річарду. Це значить, перш ніж ми зможемо звільнити Володаря з ув'язнення в підземному світі, в цьому світі Джеган негайно отримає можливість підпорядкувати нас своїй волі.
— Сестра Тові, тобі пора перейти до суті, або я втрачу терпіння. Запевняю, тобі це не принесе задоволення. Я хочу знати, що відбувається і як я можу приєднатися до цього. Я хочу знову зайняти своє місце серед вас.
— Звичайно, звичайно. Отже, найвища цінність для Річарда — життя. Саме це він намагався висловити, створюючи статую. Ми були в Древньому Світі, ми бачили його статую, присвячену життю.
— Тепер я зрозуміла, що ти хочеш сказати.
Вона повернула голову, щоб дивитися на Ніккі.
— І що ж, моя люба, ми повинні зробити, щоб виконати дану нами клятву?
— Звільнити Володаря.
— І яка нагорода чекає нас за те, що ми це зробимо?
Ніккі втупилася в холодні очі Сестри. — Безсмертя.
Тові усміхнулася. — Точно.
— Вища цінність для Річарда — життя. Ти кажеш, що ви збираєтеся подарувати йому безсмертя?
— Саме. Ми діємо заради самого благородного з його ідеалів — життя.
— А якщо він не хоче безсмертя?
Тові знизала плечима.
— Можливо. Але хто його питає? Хіба ти не бачиш, який блискучий план придумала Сестра Юлія? Ми знаємо, що життя для нього понад усе. І тепер, що б ми не зробили, всі наші дії продиктовані турботою заради головної його цінності. Таким чином, ми кожним своїм вчинком неухильно дотримуємося свого зобов'язання перед лордом Ралом, слідуючи найважливішій з його можливих цілей. Це рятує нас від вторгнення соноходця в наші уми і не заважає робити все, щоб привести в світ Володаря. Бачиш, міркування бездоганне з усіх боків. Кожна його частина підтверджує іншу.
— Але це Володар обіцяє безсмертя. Ви не можете самі дарувати його іншим.