Выбрать главу

Лета й гадки не мала, ким була Белбалм і чи пов’язана вона зі смертю декана. Алекс завбачливо зупинила запис, перш ніж професорка увійшла до кабінету. Рада Лети не знала слова «Колесоходи» й ніколи не дізнається, адже, якщо Алекс не помилялася, вона була здатна створити нексус коли заманеться: єдине, що їй слід було зробити, — виплекати в собі смак до душ. Вона бачила методи, якими працювали Лета й товариства. Цього знання не потребував жоден з них.

Доус саме глипнула на телефон, і дівчата за мовчазною згодою залишили Пейн-Вітні позаду й повернули праворуч, на Ґроув-стріт. Попереду Алекс бачила величний мавзолей «Книги та змії», примарний куб з білого мармуру, обрамлений чорним кованим залізом. Тепер, коли дівчина знала, що вони не нацькували на неї ґлуму й не мали жодного стосунку до того, що сталося з Тарою, вона розмірковувала, чи не можуть вони допомогти їй знайти Тарину душу. Попри те, що їй не подобалася ідея заходити під той портик, і те, чого може захотіти навзаєм Буквоїд, Лета завинила Тарі дрібку спокою. Але цій справі доведеться зачекати. Алекс мала інше завдання, з яким слід було впоратися, перш ніж допомагати Тарі. Завдання, якого вона могла не пережити.

Алекс із Доус увійшли в масивні неоєгипетські ворота кладовища під написом, який так був до вподоби Дарлінґтону: «І МЕРТВІ ВОСКРЕСНУТЬ».

Можливо, не лише мертві, якщо до справи візьметься Стерн.

Вони пройшли повз могили поетів і науковців, ректорів Єлю. Біля нового надгробку був невеличкий натовп. Декан Сендоу досі збирав найліпшу компанію.

Алекс знала, що сьогодні тут можуть бути випускники Лети, однак упізнала лише Мішель Аламеддін. Та була вбрана в те саме стильне пальто, а темне волосся було зібране в охайний вузол. Тернер теж був тут, проте ледве кивнув дівчині. Він не був нею задоволений.

— Ти лишила мені тіло, — буркнув він, коли дівчина погодилася зустрітися з ним в «Іль-Бастоне».

— Перепрошую, — озвалася вона. — Вибирати вам подарунок справді непросто.

— Що сталося на тій вечірці?

Алекс обіперлася об колону на ґанку. Здавалося, що будинок теж на неї обіперся.

— Сендоу вбив Тару.

— А що сталося з ним?

— Серцевий напад.

— Чорта з два. Ти його вбила?

— Мені не довелося.

Тернер утупився в неї довгим поглядом, і Алекс зраділа, що раз на святий час сказала правду.

Відтоді вони не розмовляли, і дівчина підозрювала, що детектив хотів спекатися її та Лети загалом. Алекс не могла звинувачувати його за це, однак здавалося, наче вона щось утратила. Їй хотілося, аби в її кутку стояв хтось із хороших хлопців.

Служба була довга, одначе суха: перелічили деканові досягнення, прочитали звернення ректора, кілька слів сказала худорлява жінка в темно-синьому костюмі, у якій Алекс упізнала колишню дружину Сендоу. Сьогодні на кладовищі не було Сірих. Їм не подобалися похорони, а біля цієї могили не було достатньо почуттів, аби подолати їхню відразу. Алекс не заперечувала проти тиші.

Коли деканову труну опустили в землю, вона зустрілася поглядом з Мішель Аламеддін і ледь помітно смикнула головою, запрошуючи. Вони з Доус посунули геть від могили, і Стерн сподівалася, що Мішель рушила назирці.

Дівчата обрали звивисту доріжку, що вела ліворуч, повз могилу Кінґмена Брюстера, де ріс відьомський горіх[80], який щороку в червні — майже завжди на день народження небіжчика — розквітав жовтим, а листя скидав у листопаді — до річниці його смерті. Десь на цьому цвинтарі було поховане перше тіло Дейзі.

Коли вони дісталися тихого куточка між двома кам’яними сфінксами, Доус озвалася:

— Ти впевнена?

На похорон вона вдягнула мамині слакси й перлинні сережки, але вузлик рудого волосся злегка сповзав набакир.

— Ні, — зізналася Алекс. — Але нам потрібна вся допомога, яку вдасться залучити.

Доус не збиралася сперечатися. Їй довелося чимало перепрошувати, коли Лета знайшла її в будинку сестри у Вестпорті й коли вона почула справжній переказ того, що сталося на вечірці ректора, від Алекс. До того ж їй потрібна була ця пригода, ця місія не менше за Стерн. А може, і більше.

Алекс побачила, що Мішель прокладає собі дорогу травою. Дочекалася, поки дівчина приєднається до них, і одразу перейшла до справи: