І так без кінця. Рана завдана настільки цілеспрямовано і доречно, що просто не може бути випадковою. Вона була спробою вбити вас, скалічити чи зруйнувати вашу силу і вивести вас із рівноваги. Завдані нам рани були націлені на нас із вражаючою точністю. Сподіваюся, у вас вимальовується картина. А ви знаєте, чому відбувається така атака? Ворог боїться вас. Реально ви небезпечні. Якби вам вдалося насправді повернути собі серце, жити від серця сміливо, для ворога ви стали б великою проблемою. Ви зробили б багато… на користь добра. Пам’ятаєте, наскільки доблесним і ефективним був Бог в історії світу? Ви — пагін роду переможців.
Дозвольте мені звернутися до другого уроку притчі про день після наступу. Другою причиною, чому чоловіки лежали, приперті німцями, неспроможні рухатися, є те, що ніхто ніколи не показав їм, як брати будинок. Їх навчали, але не того. Більшість чоловіків ніколи не були ініційовані в доросле чоловіче життя. Ніколи ніхто не показував їм, як це робити і особливо, як боротися за своє серце. Недогляд багатьох батьків, культура, що розніжує і пасивна позиція Церкви залишила чоловіків без орієнтирів.
Саме тому я написав цю книжку. Я хочу сказати вам, що ви можете повернути собі своє серце. Але я мушу попередити вас — якщо ви повернете серце, якщо хочете, щоби рана зцілилася, а сила відновилася, якщо хочете знайти своє правдиве ім’я, вам доведеться за все це боротися. Зверніть увагу, як ви реагуєте на мої слова. Чи у вас всередині щось не ворухнулося, якесь прагнення жити? А чи не втручається інший голос, закликаючи до обережности, можливо, намагаючись відкинути мої слова взагалі? Мовляв, він такий мелодраматичний, яка зверхність. Або, мабуть, якісь чоловіки змогли б, але не я. Або, я не знаю… хіба це вартує зусиль? Це частина боротьби, безпосередньо тут. Бачите? Я нічого не придумую.
НАШ ПОШУК ВІДПОВІДІ
Найперше і найголовніше ми мусимо дізнатися про те, чого ніколи не чули або недобре чули від своїх батьків. Мусимо знати, хто ми такі і чи нам під силу бути чоловіками. Що нам робити з тим найважливішим питанням? Для того щоб допомогти знайти відповідь, дозвольте мені поставити інше запитання: що ви зробили зі своїм запитанням? Куди ви його відклали? Бачите, стрижневе питання чоловіка нікуди не дівається. Роками він може усувати його зі свідомосте і просто «давати собі раду з життям». Але питання не відходить. Цей голод настільки важливий для нашої душі, що він примусить нас знайти розв’язання. Насправді, він приводить у рух усе, що ми робимо.
Цієї осені я провів кілька днів із дуже успішним чоловіком, якого назву Пітером. Я зупинився в його будинку під час конференції на Східному узбережжі. Пітер зустрів мене в аеропорту, на новому джипі «Ленд Ровер» з усіма модними витребеньками. Гарна машина, подумав я. У цього чоловіка справи йдуть добре. Наступного дня він уже возив мене в останній моделі БМВ. Пітер мешкав у найбільшому будинку в місті і мав дім для відпочинку в Португалії. Все своє багатство він не успадкував від заможних родичів, а набув за чесно зароблені гроші. Він любив гонки «Формула-1», а також риболовлю. Мені він щиро сподобався як справжній чоловік. Проте Пітерові чогось бракувало. Здавалося б, такий чоловік буде впевненим, егоїстичним. Безперечно, таким він і виглядав спочатку. Але, провівши з Пітером час, я помітив, що він… нерішучий. У нього були всі ознаки мужности, але складалося враження, що жодна з них не виходила з правдивого центру.
Після кількох годин розмови він визнав, що почав дещо розуміти. На початку року від раку помер його батько. «Але, втративши його, я не плакав. Бачите, ми ніколи не були по-справжньому близькі, - пояснив мені Пітер. Здається, я знав, що він говоритиме далі. — Я ліз зі шкіри заради успіху… Та це мені навіть не приносило задоволення. Навіщо воно було? Тепер я розумію… Я намагався завоювати у свого батька визнання. — Після довгої сумної мовчанки Пітер промовив тихо, крізь сльози. — Ніщо з того не вийшло».
Звичайно, з цього ніколи нічого не виходить. Байдуже, скільки ви заробите чи куди дійдете у своєму житті, це ніколи не зцілить вашу рану чи не скаже вам, хто ви такі. Але скільки чоловіків купуються на таке.
Після багатьох років намагань досягнути успіху в очах світу, друг все ще вперто тримається за цю ідею. Сидячи в моєму кабінеті, стікаючи кров’ю від усіх своїх ран, він говорить мені: «Хто справжній жеребець? Той, хто заробляє гроші». Ви розумієте, що він не заробляє достатньо багато, тому все ще дотримується цієї ідеї.