Динамо Харків. Вибрані вірші

І навколо ніч вогняною лавою,
і київська траса десь під Полтавою,
і в кожній фурі тінями темними
ховаються перелякані демони.

І зорі зависають в напрузі,
і морок ховається в кукурудзі,
і душі померлих смертю страшною
тяжко літають над окружною.

І темно в їхніх очницях порожніх,
і гріються в кабаках придорожніх
нічної тиші дзвінкі оркестри,
і проститутки — добрі, як сестри,

і вбивці з латаними серцями,
і діти з яскравими олівцями,
і кельнери з паленим алкоголем,
і відьми з гострим підшкірним болем,

і перевізники чорної нафти,
і просто беззахисні їбанати,
і жовті біженці звідкись з Китаю —
я всіх люблю і всіх пам’ятаю.

І навіть якщо я забуду про когось,
чиєсь ім’я чи знайомий голос,
мені ще стане часу і нервів,
щоби згадати усіх померлих.

Тому літайте, мої хороші,
доки тривають ці ночі найдовші,
доки тягнуться ці дороги,
літайте попри всі застороги.

Я вигрібатиму між берегами,
я розберуся, врешті, з боргами,
я вириватиму вам гортані.
Доброї ночі, мої кохані.