Амая обережно — майже урочисто — продивлялася знімки, стараючись торкатися лише за краєчки. Голос агента Дюпре вивів її зі стану задумливості.
— Інспекторко Саласар. Мені відомо, що ви кілька років прожили в нашій країні. Ви, певно, знаєте особливості клімату. Щойно настав пік сезону ураганів. На світанку буря спустошила велику територію в Техасі. Загинула родина Алленів, що складалася з батька, матері й трьох дітей-підлітків — двох синів та однієї доньки. Тіла виявлено під завалами будинку. Ми перевірили наявність бабусь і дідусів. Їх немає. Батьки подружжя померли, коли вони були дітьми, й обоє росли в прийомних сім’ях. На перший погляд здається, що ця родина не зовсім подібна до тих, які донині обирав убивця. Ми негайно виїжджаємо туди й воліємо, аби ви супроводжували нас.
Потупившись, Амая кивнула. До неї долинули розчаровані зітхання інших агентів.
6. Itxusuria[1]. Коридор душ
Альворд, Техас
Лука, що простиралася перед будинком Алленів, майже не зберігала слідів вторгнення урагану. Якби випадковий спостерігач став навпроти ферми й звів очі, він попервах подумав би, що все виглядає цілком нормальним. Вікна підвалу, побудовані на рівні фундаменту, були цілими, так само як і сходи, що вели до ґанку, де збереглася пара горщиків із фіолетовими квіточками, що прикрашали парадний вхід.
І лише тоді, коли погляд сягав вікон і піднімався вище, можна було побачити, що одноповерховий будинок лишився без даху. Верхня частина була повністю відірвана, наче панцир черепахи.
Кількість автомобілів, що перегороджували прохід до ферми, засвідчувала, що всередині була сила-силенна місцевих агентів, представників поліції штату, пожежників, парамедиків і навіть працівників моргу. Простуючи вузьким коридором слідом за поліціянтами, що допомагали протискатися крізь натовп, Амая супроводжувала свою розвідувальну групу, аж доки їй не завадили просуватися вперед. Агент Емерсон, який крокував попереду неї, на якусь секунду озирнувся і, побачивши її, не став чекати, а прошмигнув до вітальні. Їй було байдуже, вона не сумнівалася, що не знайде там нічого цікавого, доки всі ці люди не підуть. Інші приміщення, яким ніхто не приділяв особливої уваги, видавалися їй не менш гідним місцем для початку розслідування. Амая була одягнена у завеликий жилет, але принаймні на спині були вишиті розпізнавальні жовті літери ФБР. Вона перевірила численні потаємні кишені, дістала пару рукавиць, натягнула їх і рушила в глиб будинку. Попри відсутність даху, внутрішня обстановка не була суттєво пошкоджена і проходи між кімнатами збереглися. На стінах криво висіли картини й стирчали відірвані тріски; по підлозі були розкидані відколоті від даху уламки каміння і залишки пошкодженої електропроводки. Амая завважила, що скло у вікнах розбилося й засипало друзками всі поверхні. Увійшовши до кухні, вона побачила недоїдки на столі; з холодильника витикався пучок моркви, не очищений від землі. Навіть перекинуті стільці справляли враження, що господарі хутко тікали й будь-якої миті повернуться, щоб продовжити те, що робили доти, як зчинилася буря.
Діставшись будинку, вона уважно оглянула кімнати маленької ферми, шукаючи вхід до укриття, де родина переховувалася під час урагану. Дюпре попередив її, що ця родина не відповідає віктимологічному профілю, що цікавив підозрюваного, якого вони переслідували. Та Амая не вірила у випадковості. Чоловік, дружина, троє дітей — двоє синів та одна дочка того ж віку, що й діти Мейсонів та Джонсів. Усі зібралися у вітальні сильно понівеченого будинку, але вони могли би вижити, якби їх завалило меблями. Залишалося перевірити, в якому напрямку розвернуті голови, й знайти зброю батька. Якщо її версія є правильною і члени родини Алленів стали жертвами диригента, вони мали перечекати ураган в укритті. Біля дверей кухні Амая виявила аналогічні двері. Відчинивши їх, вона одразу здогадалася, що знайшла прохід до підвалу. Дівчина знову обмацала кишені в пошуках ліхтарика, який взяла з собою. Потім спустилася сходами, не торкаючись поруччя і намагаючись іти навшпиньки, аби не лишати слідів. Світло було тьмяним через велику кількість пилинок у повітрі. Маленькі вікна на рівні фундаменту, що їх вона бачила ззовні, вкривав товстий шар пилу. Виявилося, що зсередини вони розташовані поблизу стелі. Придивившись, Амая помітила, що вікна були закріплені клейкою стрічкою й обгортальним папером. У пластмасових ящиках, помічених чіткими наліпками, вона знайшла ліхтарі, транзистор і батарейки, бідони з водою, банки з їжею і навіть маленьку плиту, чия основа була під’єднана до газового балона. На масивному буфеті, перенесеному з їдальні до підвалу за непотрібності, виявилося чимало обгорток шоколаду й різних напоїв. Дві бляшанки пива, дві бляшанки лимонаду без цукру, вісім бляшанок коли й кілька пляшок води. Стараючись не торкатися їх, вона нахилилася і розчула шипіння газу в одній із бляшанок. На дверцятах буфета висів маленький відімкнений замок. Не чіпаючи ручки, Амая трохи відчинила дверцята й миттєво розпізнала знайомий запах мастила для чищення зброї. Жодної зброї всередині не було, проте в глибині буфета виднілися кілька пакетів із боєприпасами для револьвера двадцять другого калібру. Поряд із найвіддаленішою від вікон стіною лежали кілька спальних мішків і подушок. Нахилившись, вона оглянула вміст позолоченого несесера, схожого на жіночу косметичку. Там було повно ліків. Вона закрила його й поклала на місце.
Амая піднялася нагору і зробила другу спробу пробратися до вітальні, але в буквальному сенсі застрягла між двома працівниками поліції штату. Вона почула, як Дюпре переконує шерифа, що необхідно вигнати всіх цих людей з місця події. Дівчина всім тілом притиснулася до стіни, пропускаючи поліціянтів у капелюхах, які зайняли майже весь коридор. Тоді їй вдалося розгледіти вітальню. В кімнаті, де родина зібралася востаннє, безлад був помітніший. Кілька агентів, закутаних з ніг до голови в спеціальні білі комбінезони криміналістичної лабораторії, фотографували всі предмети, розкидані поряд із тілами, перш ніж відкласти їх убік. Голови загиблих — мішанина злиплого волосся і крові, що набула сіруватого відтінку через надлишок пилу, — вказували на північ, а трупи були складені в тій самій послідовності, що й в інших випадках: дружина, троє дітей — від старшого до молодшого, чоловік. Агенти терпляче чекали, мовчки оточивши тіла. Дюпре помітив присутність Амаї, яка завмерла на порозі, й сердито розвернувся до неї. Попри це, він стримався і дочекався, коли наблизиться до дівчини. І лише тоді нагримав:
— Куди, в біса, ви поділися?
— Я була... — затнулася вона.
Дюпре схопив її за лікоть і вивів надвір.
— Я не могла пройти, — почала пояснювати вона. — Агент Емерсон лишив мене позаду. Коридор був ущерть забитий людьми, і я скористалася цим для.
— Я не хочу вибачень, — перебив він її. — Емерсон — бовдур, але я взяв на себе неабияку відповідальність, коли привіз вас сюди.
І я зробив це не для того, щоб ви були пересічною спостерігачкою, а для того, щоб ви широко розплющили очі й загострили органи чуття. Увійдіть сюди, відчуйте страх цієї родини. Мені цікаво, як мислить диригент, я хочу, аби ви пояснили мені, що відбувається в його голові. Не дозволяйте залякати себе, почувайтеся впевнено.
Не чекаючи на її відповідь, він крутнувся на підборах і повернувся до вітальні.
Амая міцно стиснула губи, видихнула все повітря через ніс і рушила слідом за ним.
1
Усі надруковані курсивом слова, що потребують роз’яснення для повного розуміння їхнього значення, наводяться у глосарії на останній сторінці.