Ttuku-ttuku — плітки, чутки (слово, що часто вживається в Елісондо й долині Бастан).
Zirimiri — баскське слово, що позначає дрібний, безперервний, майже невидимий дощ — звичне явище для всієї Кантабрії.
Усі назви статей, наведені в цій книжці, є реальними. Вони вказані в репортажі «Згадуючи ураган Бетсі, новоорлеанське жахіття», написаному журналістом Майком Скоттом для газети «The Times-Picayune» 31 травня 2017 року.
Дзвінки до кол-центру, наведені в цій книзі, є фрагментами реальних звернень постраждалих до Служби порятунку 911 під час проходження урагану Катріна.
Подяки
Щиро дякую Новому Орлеану та його чудовим мешканцям, офіційно визнаним жертвам урагану Катріна та зниклим безвісти особам. За їхню мужність і безмежну любов до Нола. За їхню боротьбу і шлях додому. «Я мандрував усім світом, але моя домівка залишається в Новому Орлеані».
Дякую Елісондо і долині Бастан за те, що вони служать моїм джерелом натхнення, місцем, куди я повертаюсь уві сні.
Дякую Мануелю Анґіті Санчесу, президентові Іспанської асоціації кардіології, за цікаву розмову про взаємозв’язок між «розбитими серцями» і творчістю.
Дякую Оріолю Кардусу, моєму провіднику в Новому Орлеані, за його безцінну допомогу.
Дякую береговій охороні США за те, що вони є справжніми героями цієї історії.
Дякую пожежникам, поліції Нового Орлеана, поліції штату Луїзіана, аварійно-рятувальним службам за те, що не покинули містян напризволяще.
Дякую новоорлеанському музею «Пресбітер» («Кабілдо») за постійну експозицію, присвячену урагану Катріна.
Дякую новоорлеанській газеті «The Times-Picayune», чиї матеріали неабияк допомогли мені під час написання роману.
Дякую поліції Наварри за допомогу й турботу. Ви завжди в моєму серці.
Дякую новоорлеанській штаб-квартирі ФБР, зруйнованій ураганом Катріна.
Дякую готелю «Дофін» та примарній нареченій, що живе там.
Дякую лікарні «Черіті», чий чудернацький фасад зберігся донині, нагадуючи нам про те, про що не варто забувати, а саме про бідність, боротьбу і перемогу.
Дякую Мо — таксисту з Нового Орлеана, який втратив свою машину і свій дім у Дев’ятому окрузі внаслідок урагану Катріна. Він попросив мене згадати його в моєму романі.
Дякую футбольному клубу «Святі» та стадіону «Superdome». «Я не янгол, я святий».
Дякую музикам та привидам, які ніколи не покидають Новий Орлеан.
Дякую всій команді видавництва «Дестіно».
Дякую богині Марі. Це справедливо, адже вона керує бурями.
ГОСТРОСЮЖЕТНО, ЯК ТРИЛЕРИ ТЕСС ҐЕРРІТСЕН
ГОЛЛІВУДСЬКА СТУДІЯ NBC UNIVERSAL ПРИДБАЛА ПРАВА НА ЕКРАНІЗАЦІЮ
РЕКОРДНА ШВИДКІСТЬ ПРОДАЖУ ПЕРШОГО НАКЛАДУ В ІСПАНІЇ
Долорес Редондо — іспанська письменниця, твори якої вважають феноменальним літературним явищем сучасності. Її романи досягли позначки у 2,5 мільйона читацьких відгуків. За романи Редондо змагаються найвизначніші видавництва світу, на сьогодні І! книжки перекладено 38 мовами. Кілька творів успішно екранізовано.
Молода інспекторка Амая Саласар приєднується до спеціальної групи агентів ФБР і отримує нове завдання: вполювати маніяка, який винищує цілі родини. Убивцю називають диригентом через дивний ритуал, що він проводить над тілами жертв після кожного злочину. Чому дії вбивці нагадали Амаї про поведінку її матері? Інспекторка починає гонитву за диригентом. Паралельно вона прагне втекти від спогадів про власне минуле і ті події, що назавжди змінили її життя. Жінка відчуває: вона от-от натрапить на слід диригента. Але тривожний дзвінок від тітки оживляє найтемніші страхи Амаї. А ураган Катріна, що обвалився на місто, несподівано повертає справу в інший бік...
Епізоди в книжці лякають і вражають, як сцени з фільму жахів. Тут чимало яскравих персонажів і поворотних подій: