— Джон сказав, що ви з ним збираєтесь купити будинок у Мервевіллі, — сказала вона. — Дядьку Джеку, це правда?
Настає приголомшена тиша.
— Це правда, дядьку Джеку? — тисне на нього Марго. — Правда, що ви збираєтесь переїхати з Кейптауна до Мервевілла?
— Якщо ти ставиш запитання саме так, — від добродушної манери Кутзее нема й сліду, він увесь — обережність, — то ні, ніхто насправді не збирається переїздити до Мервевілла. Джон має думку — не знаю, наскільки вона реалістична — купити один з тих покинутих будинків і підправити його як будинок для відпочинку. Поки що ми говорили тільки про це.
Будинок для відпочинку в Мервевіллі! Хто коли чув про таке! Це ж треба — обрати саме Мервевілл, де сусіди підглядають одне за одним, a diaken (диякон) стукає в усі двері, пристаючи, щоб ходили до церкви! Як Джек, колись найжвавіший і найменш шанобливий поміж них, може думати про переїзд до Мервевілла!
— Джеку, ти повинен спершу подивитися в Кокенапі, — каже його брат Ален. — Або в Пофаддері. В Пофаддері настає велике свято, коли приїздить дантист із Апінґтона й вириває зуби. Вони називають його die Groot Trek, Великим треком.
Кутзее, тільки-но порушують їхній спокій, вдаються до жартів. Родина гуртується в міцний маленький laager, щоб тримати світ і його загрози на відстані. Але як довго ці жарти зберігатимуть свою магічну силу? Коли-небудь у двері загрюкає й сам великий ворог із косою, точитиме нещадне лезо й викликатиме їх одного за одним. Яку силу матимуть тоді їхні жарти?
— За словами Джона, ви переїдете до Мервевілла, а він лишиться в Кейптауні, — тисне далі Марго. — Дядьку Джеку, ви певні, що зможете самі собі дати раду без автомобіля?
Серйозне запитання. Кутзее не люблять серйозних запитань. «Margie word 'n bietjiegrim, «Маргі стає трохи жорсткою», — скажуть вони поміж себе.
— Якщо ваш син планує запхати вас у Кару й покинути, — запитує вона, — і якщо справді йдеться про це, чому ви не подаєте свій голос протесту?
— Ні-ні, — відповідає Джек. — Так, як ти кажеш, не буде. Мервевілл буде просто спокійним закутком, щоб трохи перепочити. Якщо все вийде. Знаєш, це просто ідея, Джонова ідея. Нічого певного.
[ПРОБІЛ]
— Це план, як позбутися батька, — каже їй сестра Керол. — Він хоче закинути його посеред Кару і вмити руки. А потім уже Майклу доведеться дбати про нього. Адже Майкл житиме найближче.
— Бідолашний Джон! — зітхає Марго. — Ти завжди приписувала йому все найгірше. А що як він каже правду? Він обіцяв, що їздитиме до Мервевілла щотижня і житиме там під час шкільних вакацій. Чому ти не хочеш вірити, що він щирий?
— Бо я не вірю жодному його слову. Весь цей план видається мені підозрілим. Він ніколи не вживався зі своїм батьком.
— Він дбає про нього в Кейптауні.
— Він живе з батьком, але тільки тому, що не має грошей. Йому тридцять із гаком років, а він не має ніяких перспектив. Він утік із Південної Африки, щоб не потрапити до армії. Потім його викинули з Америки, бо він порушив закон. Тепер він не може знайти належної роботи, бо дуже зарозумілий. Вони обидва живуть на жалюгідну платню, яку отримує батько на складі металобрухту, де він працює.
— Це неправда! — протестує Марго. Керол молодша від неї. Колись Керол ішла за нею, а вона, Марго, була лідером. А тепер Керол суне вперед, а вона занепокоєно тупцяє позаду. Як так сталося? — Джон викладає в середній школі, — каже вона. — Він має свої гроші.
— Я чула не те. Я чула, він готує відсталих учнів до вступних іспитів, і йому платять погодинно. Це часткова зайнятість, робота, яку виконують студенти, щоб заробити трохи кишенькових грошей. Ти запитай його прямо. Спитай, у якій школі він викладає. Спитай, скільки він заробляє.
— Велика платня — не головне.
— Ідеться не тільки про платню. Йдеться про те, щоб казати правду. Нехай він скаже тобі правду, чому він хоче купити дім у Мервевіллі. Нехай скаже тобі, хто платитиме за нього, він чи батько. Нехай розповість тобі про свої плани на майбутнє. — А потім, коли Марго спантеличено дивилася на неї, додала: — Хіба він не казав тобі? Хіба не розповів про свої плани?
— Він не має планів. Він Кутзее. Кутзее не мають планів, не мають честолюбства, їм властиві тільки пусті марення. Він знічев’я марить про життя в Кару.
— Він має честолюбний план стати поетом, поетом, що пише вірші цілісінький день. Ти чула коли-небудь про таке? Цей мервевіллський план не має нічого спільного з добробутом його батька. Він хоче мати місце в Кару, куди він може приїхати, коли заманеться, де він може сидіти, зіпершись підборіддям на руки, милуватися заходом сонця й писати вірші.