Вираз «мавп'яча робота» саме як характеристику даремних зусиль, марних старань і непотрібної роботи вперше вжив у своїй праці «Реалісти» російський критик Д. І. Писарєв.
Ведмідь (слон, бик) на вухо наступив
рос. Медведь (слон) на ухо наступил
Так кажуть про того, хто геть не має музичного слуху.
Вираз може бути пов'язаний з небезпекою полювання на ведмедів, коли людина під час жорстокої бійки зі звіром могла отримати серйозні травми, а серед них і ті, що призводять до проблем зі слухом.
Менторський тон
рос. Менторский тон
Так несхвально говорять про повчальний, повчаючий і зарозумілий тон висловлювань.
Вираз пов'язують з ім'ям Ментора, друга героя грецьких міфів Одіссея. Йдучи на війну з Троєю, Одіссей доручив другу виховання свого сина Телемаха, знаючи розум і розсудливість Ментора.
Ментор наглядав за Телемахом, вчив його розуму і намагався оберігати свого підопічного від необачних вчинків.
Образ міфічного наставника став ім'ям прозивним для характеристики суворого, педантичного і занудного вчителя.
Словом «ментор» називають надокучливого і занадто педантичного радника, який нав'язує свої поради і повчання зазвичай з інтонаціями зверхності.
Міряти на свій аршин (своєю міркою, своїм ліктем)
рос. Мерить на свой аршин
Робити висновки про кого-небудь або про що-небудь однобічно, тільки зі своєї точки зору.
Аршин — давньоруська міра довжини, що дорівнює 0,711 м. Назва прийшла в XVI столітті з тюркських мов, де «арш» означало «лікоть». Так називали й лінійку завдовжки з аршин для вимірювання відстаней. Деякі купці використовували два аршини — один для купівлі товару (довший), а другий для продажу (коротший). Багато покупців, щоб не бути обдуреними, приходили до крамниці купця зі своїми аршинами і переміряли куплений шматок.
Метати перли (бісер) свиням Розсипати бісер свиням
рос. Метать бисер перед свиньями
Марно говорити, доводити що-не-будь тому, хто не може, не здатний або не хоче це зрозуміти і оцінити. Приділяти увагу тим, хто цього не вартий.
Вираз із біблійних текстів: «Не давайте святого псам і не розсипайте перлів своїх перед свинями...»
Дрібні річкові перли з північних річок здавна називали бісером. Ці перли просвердлювали, нанизували на нитки і вишивали одяг. Пізніше так почали називати будь-які дрібні скляні або кістяні намистинки для вишивання.
Метати громи і блискавки Вергати громи
рос. Метать громы и молнии
Дуже гніватися, сердитися на ко-го-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування.
Язичницькі народи в давнину вірили, що могутній верховний бог чинив розправу над своїми ворогами і людьми, що заслуговують на покарання, за допомогою блискавок. У Древній Греції такого бога називали Зевс, у Римі — Юпітер, а у слов'ян — Перун. Давньослов'янською і сама блискавка називалася «перун», тобто слов'янський бог «метал перуни». Пізніше вираз став означати шалений прояв гніву.
Багато води збігло (сплило)
рос. Много воды утекло
Дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори. Сталися значні зміни за якийсь час.
«Багато води збігло в Росі, багато горя зазнала Малуша, а передумала стільки, що коли б тими думками та засівати землю, то вже все поле і шляхи від Росі до Києва поросли б шипшиною і тернами». (С. Д. Скляренко. «Святослав»)
Молоді сваряться — тішаться [а старі сваряться — казяться]
рос. Молодые бранятся — [только] тешатся [а старики бранятся — бесятся]
Так кажуть, коли не надають значення сварці між близькими людьми.
Молоді (зазвичай наречений і наречена, молодята) — ті, хто люблять один одного. Тішитися — забавлятися.
Коли сваряться ті, хто любить один одного, їх сварки незабаром закінчуються примиренням, тому й не сприймаються всерйоз.
«Я не люблю цього чоловіка... І говорити про нього не можу... — Ні, рідна моя, ні. Ти заспокойся... Це мине. Це буває. Ймовірно, ти посварилася з Андрієм, та ж милі сваряться — тільки тішаться». (А. П. Чехов. «Наречена»)