Попасти впросак
Ускочити в клопіт
Скочити на слизьке
Вклепатися
рос. Попасть впросак
Потрапити в незручне, смішне чи скрутне становище.
Можливо, вираз пов'язаний із назвою прядильні, великого канатного верстата, мотузкового стана, на якому в старовину сучили мотузки, який мав назву просак. Працівникові слід було бути дуже уважним, щоб не потрапити кінцем одягу або волоссям туди, де крутиться мотузка.
Згодом із поєднання іменника з прийменником утворився прислівник «впросак», який стали вживати в цьому фразеологізмі.
«І як можна бути таким необережним! Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися! Ат!» (М. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків»)
Зазнати фіаско
Вхопити обметиці рос. Потерпеть фиаско
Зазнати невдачі, поразки в чому-небудь.
«Фіаско» в перекладі з італійської — велика дволітрова пляшка. Одного разу відомий італійський комік Арлекін Бі-анконеллі невдало спробував розіграти перед публікою веселу пантоміму, тримаючи велику пляшку, загорнуту в солому. Але розсмішити публіку йому не вдалося. Після його провалу слова «фіаско Біанконеллі» стали означати акторську невдачу, а потім саме слово «фіаско» стало означати провал не тільки на сцені, а й в інших справах.
Потьомкінські села
рос. Потёмкинские деревни
Прикрашання дійсності, показний блиск; прагнення створити враження благополуччя там, де його насправді немає.
Коли російська імператриця Катерина ІІ здійснювала подорож Кримом після приєднання його до Росії, губернатор цих земель Григорій Потьомкін прагнув вразити государиню багатством краю. Він наказав побудувати вздовж її шляху бутафорські селища з писаними хатами і прекрасними хоромами. У нагороду за успішний стан справ Потьомкін отримав титул «князь Таврійський».
Правда очі коле
Не любить правди, як пес мила
рос. Правда глаза колет (режет). Правда как оса: лезет в глаза
Кажуть тому, хто не погоджується з критичними зауваженнями на свою адресу, заперечує.
Неприємно чути гірку правду про свої недоліки або непорядні вчинки, навіть якщо зауваження справедливі.
Відігрівати (вигодувати) змію біля серця
рос. Пригреть змею за пазухой (на груди)
Виявляти турботу, піклування про того, хто згодом віддячить злом.
Цей алегоричний вираз про підступність і зраду приписують стародавньому байкарю Езопу, що розказав у одній з байок про селянина, який знайшов на своїй ділянці замерзлу змію, пожалів її і вирішив відігріти за пазухою. А змія відігрілися і вжалила свого рятівника.
Змія зазвичай нападає зненацька, тому вона символізує приховану небезпеку.
Прикусити язика
рос. Прикусить язык
Промовчати; раптово схаменувшись замовкнути, утриматися від висловлювання.
«Тося строго подивилася на нього. [...] Він винувато прикусив язика та ще дбайліше повів Тосю в танці. (Б. В. Бідний. «Дівчата»)
Брати (сприймати) за чисту монету (за щире золото)
Сприймати за щиру правду
рос. Принимать за чистую монету Вважати щось істиною, приймати всерйоз.
Чиста монета мала точно встановлений вміст благородних металів, без малоцінних домішок. А в середні віки в обігу було багато фальшивих і низькопробних монет, які не відповідали оголошеній цінності; фальшивомонетники обдурювали довірливих простаків.
«Та ні, таки справді щось кава мені не смакує. Чи то, може, не ви самі варили? — Прошу не пити, коли не подобається, — з обуренням виривалася Маруся. На початках вона брала ще то все за чисту монету». (Гнат Хоткевич. «Камінна душа»)
Притча во язицех
Людський поговір (людська поговірка)
рос. Притча во языцех
Предмет загальних розмов, безупинних пересудів, поговорів.
У старослов'янській слово «язици» мало значення «народ, плем'я». А притча — це коротке повчальне оповідання. Тобто притча во язицех — історія, яка відома всім народам, те, про що говорять на багатьох мовах. Вираз із Біблії (Повторення Закону, 28:37): «І станеш ти страхіттям, поговором (притчею) та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь».