Гірш гіркої редьки
рос. Хуже горькой редьки
У великій мірі, надзвичайно, нестерпно набридливо.
У давні часи на Русі ріпа та редька були одними з повсякденних страв. Під час довгих церковних постів їх споживали зазвичай надто часто, і тоді гірка редька особливо набридала.
Курчат восени лічать
Не хвалися травою, а хвалися сіном
рос. Цыплят по осени считают. Не хвали пива в сусле, а ржи в озими. Хвали утро вечером
Не варто передчасно радіти вірогідному успіху, все ще може змінитися (і часто саме в гірший бік), потрібно дочекатися кінцевого результату.
Не всі курчата, що з'явилися влітку, доживають до осені.
Походження виразу пов'язане з байкою Езопа.
Близький за змістом вираз є в англійській — count one's chickens before they hatch (рахувати курчат до того, як вони вивелися), тобто будувати плани щодо малоймовірних подій.
Чудеса в решеті
Диво дивне
Диво не решето: багацько дірок, а нікуди вилізти
Чудасія в дядька Мусія
рос. Чудеса в решете [дыр много, а выскочить некуда]
Іронічна назва шарлатанських передбачень і взагалі чогось незвичайного, дивного, неймовірного.
Вираз пов'язаний з особливим типом ворожіння з використанням решета — коксиномантією; воно було поширене в середньовіччі в Європі та Середній Азії для виявлення злодіїв.
А на Русі ворожбити передбачали майбутнє за розташуванням насипаних в решето різнокольорових зернин бобів, гороху або сочевиці. Такі провісники вигадували небилиці, привертаючи клієнтів обіцянками щастя та багатства.
Шитий білими нитками
Пальці знати
рос. Шито белыми нитками
Невміло замасковане, погано виконане, помітне. Щось невправно, невміло зроблене, невдало приховане.
Вираз походить від французького coudre avec du fil blanc. У кравецькій справі при шитті вибирають нитки, які відповідають кольору тканини. Якщо ж шов на темній тканині зробити білими нитками, він буде дуже помітним.
Тишком-нишком
Нищечком
рос. Шито-крыто [а узелок-то тут]
Так говорять про щось (зазвичай негоже), що робиться таємно від інших, що здається абсолютно правильним і може залишитися непоміченим, таємним, до чого начебто не можна причепитися. Але ж все таємне зрештою стає явним...
«І що я людям заподіяла? Сиджу собі в хаті тишком-нишком та Богу молюся». (І. С. Нечуй-Левицький. «Баба Параска та баба Палажка»)
«Йосип їздив за золотом у Харків, Київ, Москву, навіть до Середньої Азії, але ніколи не попадався, все було тишком-нишком, у них були золото і коштовності, все добре заховане, і чудовий власний будинок, і гарна обстановка». (А. Н. Рибаков. «Важкий пісок»)
Езопова мова
рос. Эзопов язык
Таку назву отримало вміння говорити або висловлювати свої думки притчами, алегоріями, з умовчаннями, натяками.
Алегоричну мову названо на ім'я грецького байкаря Езопа, який жив у VI столітті до н. е. Езоп був рабом і не мав змоги вільно багато про що говорити. Щоб уникнути небезпеки, він був змушений вдатися до алегоричній, баєчної форми. Герої його творів — тварини з відповідними характеристиками та взаємовідносинами.
«Статті написані переважно езо-повою мовою; що глибше проникали стріли сатирика, то сильніше доводилося огортати туманом сценки та оповідання». (Сатиричні журнали 19041906 р. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона)
Яблуко чвар
Яблуко розбрату
рос. Яблоко раздора
Причина ворожнечі, суперечок, незгод.
У давньогрецькому міфі описано, як богиня розбрату Еріда кинула на стіл під час бенкету батьків Ахілла яблуко з написом: «Найпрекраснішій». Дружина Зевса богиня Гера, богиня мудрості Афіна і богиня кохання Афродіта сперечалися, хто з них більш гідний отримати яблуко. Паріс віддав яблуко Афродіті, яка на знак подяки розпалила в серці Олени любов до Паріса. Паріс викрав кохану, це стало причиною Троянської війни.
Яблуку ніде впасти
Курці ніде клюнути
Голки ніде встромити
рос. Яблоку негде упасть