Выбрать главу

— Він постійно на під’їзній алеї, — сказав Пітер. — Вимиває авто, ніби нічого не змінилося. Мені навіть не віриться, що він не може більше водити.

Це були новини з іншого світу. Мені стало соромно, побачивши обличчя Пітера, за те, що я лише розігрувала справжні почуття, які йдуть у світ через пісні. Пітера фактично могли забрати, він фактично міг померти. Він не мав почуватися так, як ми з Конні під час емоційних вправ: що б ти зробила, якби твій батько помер? Що б ти зробила, якби завагітніла? Що б ти зробила, якби твій учитель захотів переспати з тобою, як містер Ґаррісон і Патріція Белл?

— Його протез був увесь зморщений, — сказав Пітер. — Рожевий.

— Жах, — сказав Генрі, не відриваючись від автомата. Він не відірвав очей від зображень вишеньок, що прокручувалися перед ним. — Перш ніж хотіти вбивати людей, краще будь готовий, що ці люди відірвуть тобі ноги.

— До того ж він пишається цим, — сказав Пітер, він починає говорити голосніше після того, як викидає недопалок косяка на підлогу гаража. Він стежить, щоб той згас. — Божевілля в тому, що він хоче, аби люди побачили цей протез.

Драматизм їхньої розмови змусив мене теж розхвилюватись. Я була збуджена від алкоголю, у грудях дедалі більше пекло, аж доки я перестала бути підвладна сама собі. Я встала. Хлопці цього не помітили. Вони говорили про фільм, який бачили в Сан-Франциско. Я впізнала назву — його не показували в місті, оскільки він міг викликати розбещеність, однак я не могла згадати чому.

Коли я, подрослішавши, нарешті подивилася фільм, очевидна невинність сексуальних сцен здивувала мене. Ганебна складка жиру над вкритим волоссям лобком акторки. Як вона сміялася, коли притягла обличчя яхтового капітана до своїх обвислих, милих грудей. У цьому фільмі було показано добродушну властивість вульгарності, неначе еротична ідея обов’язково мала супроводжуватися веселощами. На відміну від фільмів, що з’явилися пізніше, де дівчата корчать гримаси, а їхні ноги гойдаються, мов неживі.

Генрі тріпотів повіками, язиком у ротовому отворі, пародіюючи деякі сцени з фільму.

Пітер засміявся:

— Хворий.

Вони голосно виражали цікавість, чи справді актрису трахали. Здавалося, вони не зважали на те, що я там стояла.

— Можна сказати, їй подобалося, — сказав Генрі. — О-о! — він вигукнув високим жіночим голосом. — О-о, так, м-м-м. Він гупнув стегном по гральному автоматі.

— Я теж його бачила. — Я спершу говорила, а тоді думала. Я хотіла приєднатися до розмови, навіть якщо для цього мені довелося збрехати. Вони обоє глянули на мене

— Та ну, — сказав Генрі. — Примара нарешті заговорила.

Я зашарілася.

— Ти бачила його? — виразив сумнів Пітер. Я переконувала себе, що він говорив заступницьким тоном.

— Так, — сказала я. — Доволі дикий.

Вони обмінялися поглядами. Невже я справді думала, що вони повірять, що я якимось чином їздила до міста? І що я ходила дивитися те, що було, по суті, порнографією?

— Так, — очі Генрі засяяли. — І яка частина твоя улюблена?

— Та, про яку ви щойно говорили, — сказала я. — З дівчиною.

— Але який епізод тобі сподобався найбільше? — запитав Генрі.

— Облиш її, — спокійно сказав Пітер. Уже знудившись.

— Тобі сподобалася сцена з Різдвом? — Генрі продовжував. Його усмішка вселяла мені думку, що ми по-справжньому спілкуємося, що я досягла прогресу. — Велике дерево? Багато снігу?

Я кивала. Сама ледь не вірячи у свою брехню.

Генрі засміявся.

— Події фільму відбуваються у Фіджі. На острові. — Генрі ледь стримувався, щоб не розсміятись, і глянув на Пітера, якому, здавалося, було за мене соромно, так само, як вам було б соромно за незнайомця, що спіткнувся на вулиці, немов між нами ніколи нічого не було.

Я штовхнула мотоцикл Генрі. Я не очікувала, що він перекинеться, ні, справді: можливо, просто похитнеться, настільки, щоб перебити Генрі, щоб налякати його на якусь мить, щоб після кількох смішних вигуків від переляку він забув про мою брехню. Але насправді я штовхнула його сильно. Мотоцикл перекинувся і з тріскотом гепнувся об бетонну підлогу.

Генрі витріщився на мене:

— Маленька сучка, — він поспішив до зваленого мотоцикла, неначе до підстреленого домашнього улюбленця, фактично колишучи його на руках.