Загін орків, приблизно півтори тисячі бійців на великих козлах, був перебитий. Частина рогатих скакунів теж полегла, а частина розбіглася, втративши вершників.
Втрати серед войовниць та хлопчаків були нульові. Ну і зрозуміло, їх тривіально не було чим дістати примітивно озброєним ведмедям.
Едуард, цей хлопчик - принц в алмазній короні, але в одних лише шортиках і босоногий, зазначив:
- Наступного разу буде складніше. Орки, це ще півбіди. Гірше якщо з ними виявляться вампіри та тролі!
Елліфа поморщила обличчя, прочірікавши:
- Здивується видно світ,
Преть на нас крутий вампір.
Корчитиметься в пеклі -
І бовтатись на суку!
Хлопчик засміявся і труснув засмаглою мускулистою ніжкою. Човенки у принца були прикрашені браслетами з платини, і коштовними камінчиками трьох кольорів у вигляді гарного орнаменту. На руках у нього теж були прикраси у вигляді золотого годинника з циферблатами. А так, у нього оголений, з дуже рельєфною мускулатурою торс. І таке відчуття, що десь вона бачила такого надзвичайно м'язистого, навіть за мірками ельфа, хлопчика небаченої краси. Так, щось знайоме є у ньому.
Але поки що Елліфа згадати не могла.
Ну та гаразд. Вони на крилатих кораблях, що літають, мчить уперед, до своєї мрії. І буде щось цікаве попереду!
А ось у небі з'явився дракон. Він з'явився наче чортик, що вискочив з табакерки. Причому величезний, цілих дванадцять голів. Це, можна сказати, імператор драконів, всім царям цар.
Але войовнички не стали впадати в паніку і прикрикнули на хлопчаків, які тривожно загомоніли.
Принц Едуард прочитав:
- Не турбуйтеся королева, це наш добрий союзник! Точніше, королю!
Літаючі кораблі зависли у повітрі. А дракон підлетів до них. Величезний, мов авіалайнер, і кожне крило розмахом на сотню метрів.
Причому луска дракона сяє сумішшю золота, срібла, платини та смарагдів. Так, величний красень, нічого не скажеш.
Ось його пащі розкрилися, видно щось говорити.
Елліфа мимоволі заткнула собі вуха, побоюючись оглушливого гуркоту. Але голос величезної рептилії несподівано виявився м'яким і, можна сказати, жіночим.
- Я рада вітати вас, прекрасні дівчата та відважні юнаки!
У відповідь войовниці та юні воїни хором крикнули:
- Слава володарці Семиріччя!
Вже голосніша велетенська самка-дракон, усіма дванадцятьма головами прогриміла:
- Героям слава!
Елліфа посміхнулася. Блискнули її зубки дарами моря.
Хлопчик-принц прошепотів:
- Тепер, ви королева повинні, щось заспівати у відповідь!
Дівчина тупнув ногою у витонченому взутті на високих підборах і запитала:
- А що заспівати?
Едуард прочірикав з посмішкою:
- Щось героїчне!
Самка-дракон, почувши слова хлопчика, заперечила:
- Ні! Заспівати повинні всі дівчата! Одразу і хором!
Хлопчик-принц заперечив:
- Чоловіки теж не залишаться осторонь!
Дванадцять голів гримнули разом м'яким тоном, але оглушливо:
- Співайте хором, відважні воїни!
І величезне військо з дівчат і хлопчиків почало виконувати романс;
Ми, воїни прекрасної Ельфії,
Країни великої, що підкорила цілий світ.
Поля росою алмазів оросили,
Справляючи в боротьбі променистий бенкет!
Ми будемо у вічній юності, дівчата,
Хлопчикам теж старість не загрожує.
А голосочок юних воїв дзвінкий,
І наша дружба - міцний моноліт!
Під орків дівкам хоробрим не прогнутися,