Выбрать главу

— Хороше трапляється з тими, хто важко працює, розумієш? Наприклад, коли ти отримуєш підвищення та премію.

— Як там Голлі?

— Не дуже. Її дочка пішла на прослуховування в «Х-фактор», однак із тріском провалилася. Очевидно, вони розкритикували її. Голлі дуже засмутилася через це. — Венді нахилилася вперед і поплескала Черрі по коліні. — Не думай про все це. А як у тебе справи? Я й досі не можу повірити, що моя дочка нарешті знайшла гідну роботу! У нерухомості завжди крутяться гроші, — глибокодумно промовила вона, хоча радше висловлювала загальноприйняту думку, аніж говорила з власного досвіду.

Нарешті Черрі змогла всміхнутися, хоча й не збиралася вдаватися в деталі.

— Добре, насправді просто прекрасно. Зараз це приносить мені задоволення.

— Що ж, чудово. Я завжди знала, що ти зробиш усе правильно. Ти була розумницею в родині. Тож чим ти займаєшся? Продаєш шикарні будинки?

— Здебільшого так. А іноді здаю їх в оренду.

— Б’юся об заклад, що вони деруть там таку ціну, правда ж? За скільки я змогла б здати свою квартиру у ла-ла-ленді?

— Ну, так одразу й не скажеш, однак на твоєму поверсі десь за три тисячі.

— Три тисячі за місяць!

— За тиждень.

На обличчі Венді з’явився такий здивований, ошелешений вираз, що Черрі почала хихотіти. Вона не могла з цим нічого вдіяти, хоча й не хотіла глузувати зі своєї матері, однак коли у Венді відвисла щелепа й вона завмерла, це виглядало просто кумедно.

Венді повільно закрила рот.

— Господи Боже, — а потім, здогадавшись про те, як вона, напевно, виглядала, теж почала сміятися, а через якийсь час, коли вони глянули одна на одну, це викликало ще більший напад сміху. Це був один із тих рідкісних моментів, коли вони змогли порозумітися, просто пожартувавши. Венді була задоволена тим, що вони, здавалося, зійшли на безпечну тему, і несподівано їй дещо спало на думку: — Слухай, наступного тижня мені змінили розклад. У вівторок вихідний. Можливо, я могла б приїхати, ми б зустрілися й пообідали десь разом?

Черрі швидко все обміркувала й напружилася.

— У мене буде лише півгодини.

— Це незаконно!

— Усе добре…

— Ні, ти маєш право на годину обіду. Це закон. Мені слід поговорити про це з твоїм босом.

— Мамо, облиш.

— Ні…

— Мамо, будь ласка!

Венді замовкла. На секунду.

— Вони хоч гарно тобі платять?

— Мамо!

— От тільки ти ніколи не вміла розпоряджатися грішми, завжди розтринькуєш на дрібниці.

Черрі поперхнулася чаєм, розбризкавши трохи на кремовий шкіряний диван.

— І не дивися на мене так. Ти пустила на вітер свої заощадження, витративши їх на поїздку до Австралії.

— Робота на літо. Культурний досвід. — Вона роззиралася довкола в пошуках чогось, чим можна було б витерти розлитий чай, і знайшла паперові серветки «Kleenex Collection» із зображенням водяних лілій на коробці. Їх оформили спеціально на прохання домогосподарок, які вважали, що коробка з носовичками обов’язково має вписуватися в інтер’єр. Якусь секунду вона вагалася, не бажаючи витягувати серветку, наче це була люб’язна пропозиція відьми, яка ув’язнить тебе у своєму лігві, варто тобі лише скуштувати. Вона нагадала собі, що якщо коли-небудь втратить роботу, ця квартира — єдине місце, куди вона зможе повернутися. Така безвихідь налякала її.

— Ти б могла вкласти їх у щось, — продовжувала Венді. — У преміальні облігації, наприклад.

— Мамо, за преміальні облігації не платять відсотків.

— Так, але в них кращі шанси, аніж у лотереї.

Черрі стиснула зуби й вирішила не вказувати на й без того очевидне. Замість цього вона сказала:

— Ну, а що б ти зробила? Якби виграла?

— Поїхала б у довгу відпустку. Узяла б із собою Голлі. Це її трохи втішило б.

— Ти б переїхала?

— Неподалік від річки Вондл побудували такі милі будиночки.

Черрі роздратовано скрикнула:

— Мамо, ти ж знаєш, що можеш поїхати з Кройдона!

— Ніколи. Я тут народилася. Це в моїй крові. Немає кращого місця за те, з яким я пов’язана.

Така заява занепокоїла та знову роздратувала Черрі, і їй захотілося, щоб цей вечір швидше закінчився. Вона думала про те, що сьогодні могла б сидіти в красивому будинку Кавендішів. Їй так хотілося прийняти запрошення Лаури на вечерю, однак вона знала, що скасувати запланований візит до матері було б надто складно. Це лише подовжило б страждання: їй усе одно довелося б шукати іншу дату.